Що здобули й чого уникли
Сьогодні річниця початку Революції гідності і в стрічці багато особистих згадок людей про ці події.
Я ж трохи виб'юсь зі тренду і нагадаю вам деякі цифри, які дають уявлення про макроекономічний стан України до та після Майдану.
Зростання ВВП:
2013 - 0%
2018 - 3,5% (прогноз МВФ)
Золото-валютні резерви:
Падіння з $34,5 млрд у 2010 до $15,4 млрд у лютому 2014 (-55%)
Вересень 2018 - $16,6 млрд (+8%)
Державний та гарантований державою борг:
Зростання з $54,3 млрд у 2010 до $73,1 млрд у 2013 (+35%)
Серпень 2018 - $74,9 млрд (+2,5%)
Дефіцит державного бюджету:
2013 - 6,5% від ВВП (з урахуванням дефіциту НАК "Нафтогаз України")
2017 - 2,2% від ВВП
Фіскальне навантаження на економіку (співвідношення державних видатків до ВВП):
2013 - 49,8%
2017 - 41,5%
Режим Януковича упевнено й рішуче вів Україну до масштабної кризи, яка б сталася у 2014 (максимум у 2015) безвідносно Майдану чи інших політичних потрясінь. Нічим іншим двократне скорочення золото-валютних резервів та нарощування на третину державного боргу за чотири роки скінчитися просто не могло. Причому, ще задовго до того, як настала криза, економічне зростання в Україні Янковича зупинилося - в 2012 та 2013 ВВП України, фактично, не зростав.
Макроекономічна криза, яка сталася після Майдану, була запрограмована політикою 2010-2013 років і значно посилена економічними втратами від російської інтервенції та торгівельної війни. Однак, революційного імпульсу до реформ вистачило на те, щоб подолати цю кризу, стабілізувати ситуацію та відновити економічне зростання до середньоєвропейського рівня. Тепер в нас на порядку денному стоїть питання того, як остаточно позбутися боргів минулих часів, які постійно тягнуть нас униз, та як за рахунок реформ перейти до темпів зростання, що дозволять нам швидко наздогнати інші східноєвропейські країни, - власне, цей новий конструктивний порядок денний і є, як на мене, головним економічним досягненням Революції.
Павел Кухта