О последнем предложении по НнВК
А вот смотрите как все интересно складывается. Уже было нам объясняли, что все пропало, завтра все проголосуют бюджет в редакции с налогом на прибыль и т.д. Но несколько безумцев продолжали дергаться, отказываясь признать очевидное. И вот очень похоже, что мы достучались. Во всяком случае сегодня было сделано новое предложение
( Read more... )
Бізнес, в якому я працюю, є членон Європейської Бізнес Ассоціації. Це одна із найвідоміших в Україні. Ось на їх сайті висить офіційне роз'яснення виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації, яке, м`яко кажучи, заставляє сумніватись в тому, що ви кажете правду:
"Останнім часом у безмежжі Інтернету активно циркулюють чутки та інсинуації щодо нашої позиції стосовно законопроекту про податок на виведений капітал.
Відразу зазначаю (точніше вкотре повторюю), що серед учасників аасоціації є як компанії, які підтримують законопроект, так і компанії, які проти законопроекту.
При цьому не всі компанії (як ті, хто “за”, так і ті, хто “проти”) хочуть “виходити до дошки”, коли їх викликають та вимагають висловити своє ставлення до податку.
Також не всі в захваті від необхідності піднімати руки та голосувати “за” чи “проти” податку під час громадських заходів.
Не в останню чергу така “стриманість” багатьох компаній викликана тією нездоровою атмосферою, що утворилась навколо законопроекту.
Тих, хто привселюдно вголос не “зізнається у любові” до цього законопроекту або ж просто дозволяє собі сказати, що існують різні думки з приводу податку на виведений капітал, негайно починає цькувати “тусовка” із соціальних мереж.
Екзальтація, несприйняття чужих думок, застережень та зауважень не сприяє нормальному діалогу.
Попри це, якщо серед наших учасників існують різні думки та відсутній консенсус з приводу законопроекту - то саме такою і є реальність, й ми не будемо її приховувати, незважаючи на агресивний bullying зацікавлених осіб.
Відразу скажу, що наші компанії свідомі того, що багато з них отримають швидку фінансову вигоду у разі скасування податку на прибуток підприємств та, зокрема, податку на “репатріацію” доходів нерезидентів.
Простіше кажучи, вони будуть сплачувати менше до бюджету у разі скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал.
Але наші компанії працюють на цьому ринку не перший рік і мають значний досвід оцінки вигід та ризиків. Вони побоюються того, що ця швидка вигода (“тут і зараз”) може бути нетривалою.
Щойно у держави забракне коштів, держава прийде за цими коштами саме до нас, сумлінних платників, й може так статися, що зекономивши на скасуванні корпоративного податку, ми будемо змушені платити більших інших податків.
Природно, компанії прагнуть зрозуміти плани держави з цього приводу.
Відповідно, одним із ключових моментів, який визначатиме ставлення асоціації до законопроекту про податок на виведений капітал, стане розуміння обсягу втрат бюджету та запланованих компенсаторів цих втрат.
Не секрет, що у разі скасування податку на прибуток підприємств податкові надходження до бюджету впадуть на десятки мільярдів гривень.
Згідно з “робочою” оцінкою різних відомств, лише за першій рік застосування нових правил сума втрат може сягнути близько 50 млрд грн.
При цьому, навіть така оцінка видається занадто оптимістичною, адже вона враховує надходження з податку на прибуток за останній квартал року, що передуватиме запровадженню податку на виведений капітал (очевидно, це не довгостроковий “компенсатор” та чи й компенсатор взагалі?).
Відтак уже на другий та наступні роки проблема пошуку коштів постане з додатковою гостротою.
Варто зазначити, що прогнози втрат бюджету від запровадження податку на виведений капітал на другий та наступні роки наразі недоступні.
Ми закликаємо оцінити такі втрати на наступні роки та визначитись з переліком компенсаторів. До речі, ми очікуємо, що такі розрахунки будуть здійснені саме державними органами, які несли б відповідальність за достовірність розрахунків.
Наші компанії працюють в Україні давно, планують робити це надалі, а тому вкрай зацікавлені у передбачуваності та послідовності дій влади.
Хочемо наголосити, що асоціація має великі застереження щодо компенсаторів у вигляді збільшення ставок існуючих податків, запровадження нових податків або запровадження різноманітних авансових платежів.
Авансові платежі навряд чи можна називати компенсатором, оскільки вони є просто спробою відкласти вирішення проблеми на майбутнє."
Reply
Reply
Reply
Leave a comment