Я досі не можу повірити.
Порошенко - Президент України.
Це ж дикість. Це нонсенс. Це абсурд. Це оксюморон. Це моветон в порядному суспільстві. Це вир девіації в Україні.
Він же труп, товариство. Політичний труп. Ще перед виборами. Два відсотки. Навіть Янукович зараз живіший за всіх живих в порівнянні з цим кондитерським непорозумінням.
А він став Президентом. І його називають Президентом. Але для мене, як було в нього два відсотки, так і залишилося. Трупний рейтинг.
Він не просто політичний труп, він метафізичний труп. Аристотель зараз на тому світі пише свою п'ятнадцяту книгу з цього приводу.
Ні, ну є еволюція. Це коли впевнено та невідворотно вперед.
Є революція. Це коли трішки назад, а потом швидко, випереджаючи час знов таки вперед.
А Порошенко суцільне уособлення деградації та декадансу.
Це Генеральний секретар ЦК Рошен.
Всі Генеральні секретарі, що валяються під кремлівською стіною, це і є Порошенко. Їхній концентрований мікст.
Тим більше, що наша Конституція, дозволяє цим мертвякам вилізти з могил. Президент за нашою Конституцією, це Генеральний секретар СиРиСиРи. Ні за шо не відповідає, але всім керує. Ось вже цей раритетний Генсек збирається підлапічити Конституцію, щоб можна було призначати і обласних секретарів.
І йому нема чого втрачати. Тому що труп. Політичний. І метафізичний.
А подібне притягує подібне.
Так і з політичним трупом Порошенко. Хто наважується з ним співпрацювати, це також політичні трупи. Мертвяки.
І це ще не все. Як і годиться, де труп, там і скелети. А у політичного трупа Порошенка, ці скелети, вже лавиною вивалюються з шафи.
І цих трупів та скелетів стає все більше і більше. І хоч цим трупам та скелетам вже по барабану, вони всі мертвякі, але ж ми ще живі. Ми всіх їх бачимо, дивимося на них. Це, як жінка Лота, коли озирнулася на палаючий Содом, то одразу перетворилася на соляний стовп. Або, хто подивиться в очі Медузи Горгони, перетворюється в камінь.
Так і ми, можемо перетворитися на вже справжніх небіжчиків, дивлячись на цей комуняцко-рошенівський паноптикум І вже багато народу перетворилося. А що далі буде? Голодомора не чекаєте? В 32-33 роках також не чекали.
Ось знов, по телеку, - Президент Порошенко туди поїхав, там сказав, тут пукнув, пообіцяв всіх нагодувати.
Тьфу білять. Свідомість рве на шматки. Розбудіть мене.