Чесні шахраї.
Ось дивлюся я на все це, і сам собі думаю, а коли ми зрозуміємо, що України вже нема? Ці хлопці ділять та тирять все з такою шаленою швидкістю, що ми навіть не встигаємо помічати за їхніми пустотливими ручонками. Як маги. Коперфілд відпочиває. І не тільки вони. На місцях відбувається те саме. По суті влади нема. Кожен, хто в шо гаразд. Відповідальності вже ніхто не боїться. Законів нема.
Можливо хтось скаже, що я панікую. Та хотілося би. Але ми навіть і попаникувати толком не встигнемо. В один чудовий, можливо новорічний, день прокинемося, а ми ніхто. Держави нема, України нема, на руках замість грошей, купа різаних папірців з київськими князями та бувшими українськими літературними діячами. А ці два перця вже в Штатах, ходять по NYSE, розмірковуючи, а куди б його вкласти наші гроші. Мільярди наших грошей. В баксах, в баксах...
А може вчасно зрозуміємо, та якось заподіємо цьому жахіттю?