Aug 05, 2020 14:16
Я у дитинстві тут каталась до сніданку.
Ось школа, хата, траса за селом.
Лякала кур і роздратовану вівчарку,
Пісок заносив заднє колесо.
Ага, гальмуй, тут можна покупатись.
Ось мостик дерев'яний старий кволий.
І я мала, худа, мені дванадцять.
А далі через річку і у поле.
Як і раніше ярмарок по средам,
Лелеки, гнізда, небо, димарі.
А що змінилось? Лиш модель велосипеда.
Ноги так само покусали комарі.
Що буде далі? Що мене чекає?
Як і в дитинстві, я не маю поняття.
Достигле сіно пахне висихає,
Ранкові тіні такі довгі, як життя.