я - німа риба

[i_grygorovych]

я гостро відчуваю внутрішній страх. саме прикро те, що він безглуздий за своєю суттю і змістом. прикро, але навіть саме безпорадне і посереднє може обрости в моїй голові справжнім мясом і плоттю та стати для мене беззаперечною хижою істотою перед моєю уявою. в ці моменти я втрачаю будь-які звязки зі своєю головою, бо повністю віддаю себе на поталу емоціям, які повністю витісняють з мене все те, що, по ідеї, має думати в голові. я панічно боюся. бояся, що мені хтось може завдати внутрішнього болю. ця тонка внутрішня ілюзорна грань між глуздом і дурістю наскільки викристалізувалася в середині, що у мене все частіше виникають внутрішні фобії, які переросли в сталу внутрішню настороженість до цього світу з його вмістом.
я все частіше хотів би бути як РИБА.
хотів би бути відстороненою і німою рибою від цих страхів і дивитися на них її скляними очима.
я хочу бути всередині НІМОЮ РИБОЮ і нікого не боятися.