Коли тріщать ребра
Критика недаремно чекає, коли сей автор виросте з коротких штанців своїх нескінченних літературних рефлексій. І не тому, що герої “Ребер” читають Єйтса, а коли їх збираються бити, розмірковують, що «щось схоже, напевно, відчував Римський, рятуючись від Варенухи». Тобто, знову об Булгакова. Просто, мабуть, занадто багато у цій збірці авторського, і замало сюжетної логіки, ось і набридає вимучена напруга, коли не знаєш, чим усі ці пристрасті закінчити, щоб не вивалиться з жанрово-стилістичного човна.
Далі про це від ІБТ ось у цій “Україні молодій”:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2513/164/88990/