У безумному леті до свого безславного кінця перед нами проминає хвацька кавалькада знакових постатей з будівничих Загірньої комуни, тлумачаться обірвані на півслові таємниці (зокрема щодо ненаписаного роману Хвильового), описуються п’янки-гулянки столичної літературної братії, цехові, родинні та інші причинно-наслідкові зв’язки, що швидко згоряли у жаркій репресивній заметілі Розстріляного Відродження. Відбувається романна містерія на тлі знайомих з хрестоматійної клясики літературних ляндшафтів: вулиця Сумська, театр «Березіль», спорожнілий будинок «Слово». Коротко, майстерними штрихами змальоване божевільно-трагічне бенкетування письменницької братії початку 1930-х років, викликане страхом перед політичними репресіями.
Далі про це від ІБТ ось у цій “Независимой газете”:
http://www.ng.ru/ng_exlibris/2014-04-24/5_ukraine.html