...
Шось проперло мене почитати свій жж. Якось з душею писала, про те, шо дійсно хвилювало, про те, шо думала. Була такою наївною і з широко відкритими очима дивилась на життя. Мало того, думала, шо можу змінити те, що мало від мене залежить... Багато згадую дрібниць...поглядів...дотиків...здивувань...була занадто щирою, а не треба було. Читати книгу, знаючи кінець, зовсім нецікаво. Але для чого говорити про минуле, це не теперішнє...
Мій панцир став міцнішим, може я стала трошки emotionless, може більше дивлюсь на все по-філософськи. Мені не треба вчителя...я хочу рівноправ'я, як писала колись, не треба мене недооцінювати.
Мій панцир став міцнішим, може я стала трошки emotionless, може більше дивлюсь на все по-філософськи. Мені не треба вчителя...я хочу рівноправ'я, як писала колись, не треба мене недооцінювати.