Знаєте. У кожного із нас є такі люди - я їх називаю "нитіки". У них все погано, життя іде проти них, зранку на них вилилась кава, а вдень їм грубо відповіла консьєржка. При тому всьому вони паралельно повсюдно скаржаться на владу і на погоду. Взнаєте? А хтось із нас і сам часом стає таким "нитіком".
Параолімпійська олімпіада стала для мене просто відкриттям і одкровенням.
Люди, які роблять неможливе, які своїм духом переборюють тіло.
І ви досі мені говорите, що щось є неможливим? Подивіться
ось ці фото.
Народ, давайте будемо чесними самі з собою - просто або ми не настільки щось хочемо, або ми просто мегалінтюхи (правильне підкреслити).