***
сад наче самота -
просторий та прозорий,
він листям заміта
знебарвлений розарій.
так високо тепер,
так чути звідусюди
повітряних сестер
смішки та пересуди.
і цей зів'ялий рай,
розчинений незвикло,
затоплює украй
бліде осіннє світло.
сад наче довга мить,
яка завжди з тобою -
тут нескінченність спить
під самою стопою.
просторий та прозорий,
він листям заміта
знебарвлений розарій.
так високо тепер,
так чути звідусюди
повітряних сестер
смішки та пересуди.
і цей зів'ялий рай,
розчинений незвикло,
затоплює украй
бліде осіннє світло.
сад наче довга мить,
яка завжди з тобою -
тут нескінченність спить
під самою стопою.