Dec 02, 2011 14:15
Вiзьмемо шматок пластика
У формi зiрки, наприклад,
Розплавимо його
До хаотичної без-образної маси.
А потiм знов зал'ємо його
У форму зiрки.
I отримаємо зiрку.
Можливо, навiть, кращу за попередню.
Вiзьмемо живу пташку
Й кинемо її у вогонь.
Якби ми не намагалися
Вилiпити з попелу нову пташку,
Нiщо вже не в змозi буде заспiвати.
Вiзьмемо шматок любовi...
Хоча тут рiзниця полягає в тому,
Що деякi думають про любов, як про пластикову прикрасу,
А деякi чують, як вона спiває.
ї
є