6 років тому 23 лютого ми приїхали в Крим зовсім рано. Нас зустріли з усмішками, нагодували гречкою із м’ясною поливкою і салатом «олів’є». Нам розповідали легенди моря, смішили, давали «слухати дельфінів», роззиратися довкола, мити палубу, бавитися з кішкою і великим добрим собакою, міряти військову форму. Я пішла в душ на кораблі, але спросоння взяла з собою лише зубну пасту. Мила голову нею, та ще й холодною водою - не знайшла кран з гарячою, а кликати моряків було ніяк. Коли ми повернулися, я написала величезну статтю на газетну передовицю про чудових, неймовірно світлих і сміливих хлопців, що служать там. Війна тоді здавалася історичною вигадкою, а військові кораблі в морі - виключно романтичними прикрасами.
А сьогодні на корветі «Тернопіль»
готуються до штурму. Господи, Господи, Господи. Будь ласка…