to whom I love
День народження цього неймовірного чоловіка ми святкували ще минулої неділі, але якось я так забігалася з різними приготуваннями, що й не написала тут традиційного запису про те, наскільки я щаслива зустрічати з ним це свято з року в рік, тішитися тим, що він стає усе кращим і мудрішим, та й просто дякувати за можливість любити, шанувати й бути поруч. Мабуть, і сьогодні я нічого такого не буду писати - надто добре він усе це знає.
Лише скажу, що ми збираємося в мандрівку - і наступний тиждень я не зможу відповідати на листи, повідомлення і навіть, може, на телефонні дзвінки. А все тому, що ходитиму з тим, кого люблю, гірськими стежками, які ми топтали колись давно, у наш медовий півтиждень. А ще - дихати на повні груди, їсти овечий сир, занурювати ноги в крижану воду, підніматися високо-високо, звідки видно півсвіту (знатиму, що то - страшенне перебільшення, і все одно буду вірити, що саме так все і є), знимкувати й писати у свій маленький червоний нотатник різні думки про радість.
Нехай тим, кого ви любите, буде щасливо й натхненно цими днями - тоді й у вас не буде приводу сумувати. Доброго усім нам тижня.
Лише скажу, що ми збираємося в мандрівку - і наступний тиждень я не зможу відповідати на листи, повідомлення і навіть, може, на телефонні дзвінки. А все тому, що ходитиму з тим, кого люблю, гірськими стежками, які ми топтали колись давно, у наш медовий півтиждень. А ще - дихати на повні груди, їсти овечий сир, занурювати ноги в крижану воду, підніматися високо-високо, звідки видно півсвіту (знатиму, що то - страшенне перебільшення, і все одно буду вірити, що саме так все і є), знимкувати й писати у свій маленький червоний нотатник різні думки про радість.
Нехай тим, кого ви любите, буде щасливо й натхненно цими днями - тоді й у вас не буде приводу сумувати. Доброго усім нам тижня.