У забутому, Загубленому Поміж Старих лісів І нових будинків Напівзруйнованому Напівживому Храмі Ростуть дерева. І небо замість шпилів. І сонце із зірками Замість хреста.
Люди казали: Не буде з них Нічого. Лише Ти мовчки Писав собі По піску. Ти з пороху Робив місиво. Творив людину, Зціляв очі. Обіцяв: У твоїй знемозі - Моя велич.
Мої коліна Збиті. Мої руки Слабкі. Але мій погляд - Угору. Звідки Прийде мені Допомога. З руїн і пороху Ти твориш Диво.