Наші автостопні і каучсьорфні мандрівки лишають по собі незнищенний слід, закарбований на віки у генній пам"яті тяглості поколінь, закапелках всесвіту, кармах, аурах і долях.
Так, зізнаюсь, ми любимо побухати в дорозі і відповідно поразвратнічать.
Що собсно нам харашо і пріятно, а іншим культурам на голову не налазить.
Грубо кажучи, роздаємо псіхо-палавиє травми наліво і направо)))) а що? нам не жалко)))))
От розкажи українцю - тю, а що тут такого, а турок мучиться)))
оце прислав на мордокнижку: "...and why the fuck you kiss ksenia and don't give to me anything...I'm in a very bad situation, nobody gives me anything and they are laughing when i say "give me please i need you, i am in a very bad situation"
Взагалі не розумію до чого він, і що йому там бідному не йметься)))))))
Але ми тоді технічно примусили його пресика показати)