Василь Стус. 80
Як добре те, що смерті не боюся
І не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, лукаві судді, не клонюся
В передчутті недовідомих верст.
Що жив, любив, і не набрався скверни,
Ненависті, прокльону, каяття...
Народе мій, до тебе я ще вернусь
Як в смерті обернуся до життя
Кросспостинг с ресурса, не находящегося под колпаком Лубянки: http://hozar.dreamwidth.org/
Возможность комментировать открыта только там: https://hozar.dreamwidth.org/481003.html.