Екскуршн
Ура!!! Нарешті я дорвалася до Інтернету!
На минулих вихідних мені пощастило побувати на фестивалі бринзи в Рахові. Фестиваль відкривав парад з представників ближніх сил. Більшість учасників були одягнуті в національні костюми та головні убори (причому однакових костюмів серед різних сел я не помітила). Зі взуттям було трохи складніше: деякі дівчата були на височенних шпильках, а деякі ще й на платформах. Досить дивно це виглядало. Ось 1 з двох фотографій, які мені вдалося зробити (ще до параду), бо потім сів телефон:
Людей на фестивалі було ну просто капець як багато, тому що приїхав Ющенко. Саму ж бринзу можна було купити на ярмарку в тамтешньому Парку культури, що розташований на самому вершечку гори. Та коли ріка з натовпу винесла мене і мій рюкзак на гору, я побачила, що купити бринзу майже нереально: продавців було від сили 15, а людей навколо столів - в 3 ряди. "А не дуже-то я її і люблю" - подумала я і спустилася в місто. Але 2 рази все-таки вдалося спробувати бринзи :)
А днем раніше повезли нас у замки. Перший - замок Шенборнів - той самий, в якого 365 вікон, 52 димоходи і 12 входів. Колись давно я читала про нього в ЖЖ одного з френдів, там навіть була і фотографія, але зараз, на місці, я його не впізнала: ну ніяк він не виглядає на будівлю, що в ній змогло розміститися аж 365 вікон. В замку нам показали... аж 1 залу - "Камінну". А інші поодинокі туристи ходили й по інших кімнатах, я бачила!
Надзвичайно цікава легенда про колишніх господарів замку. Його побудував один граф для нареченої, а вона, можливо, була нащадком Марії Магдалини.
Недалеко від замку є Джерело молодості та краси, ми з нього попили :Ь
Ну а зараз на території - санаторій "Карпати".
Другий замок - Чинадієвський Сент-Міклош. Його теперішній господар - художник, що взяв цей замок в оренду на 49 років і за власний кошт його реконструює. Перший поверх ще нічого, а другий - просто у кошмарному стані. Там нас поводили по таємних ходах (ними опоясана вся будівля) і розповіли про унікальну систему димоходів.
Далі - басейн з термальними водами. Вода там має зелений колір, солона і насичена сірководнем. Глибина - більше 3 м, але є невеличкий шматок басейну, де води по груди. Та там було сті-ільки людей, що я, радіючи, що вмію плавати, поплила на глибину.
Ну а потім - дегустація вин у підвалах. Цікаво, а це так треба, щоб на стінах підвалу росли грибки, зі стелі звисав якийсь слиз і вода капала прямо в келихи і на голови?
Всього нам дали спробувати 6 видів - 3 білих і 3 червоних. Ми зовсім не сп'яніли, просто стало легко та весело.
Ну, не можу довго писати, а то раптом Інтернет відрубається.
На минулих вихідних мені пощастило побувати на фестивалі бринзи в Рахові. Фестиваль відкривав парад з представників ближніх сил. Більшість учасників були одягнуті в національні костюми та головні убори (причому однакових костюмів серед різних сел я не помітила). Зі взуттям було трохи складніше: деякі дівчата були на височенних шпильках, а деякі ще й на платформах. Досить дивно це виглядало. Ось 1 з двох фотографій, які мені вдалося зробити (ще до параду), бо потім сів телефон:
Людей на фестивалі було ну просто капець як багато, тому що приїхав Ющенко. Саму ж бринзу можна було купити на ярмарку в тамтешньому Парку культури, що розташований на самому вершечку гори. Та коли ріка з натовпу винесла мене і мій рюкзак на гору, я побачила, що купити бринзу майже нереально: продавців було від сили 15, а людей навколо столів - в 3 ряди. "А не дуже-то я її і люблю" - подумала я і спустилася в місто. Але 2 рази все-таки вдалося спробувати бринзи :)
А днем раніше повезли нас у замки. Перший - замок Шенборнів - той самий, в якого 365 вікон, 52 димоходи і 12 входів. Колись давно я читала про нього в ЖЖ одного з френдів, там навіть була і фотографія, але зараз, на місці, я його не впізнала: ну ніяк він не виглядає на будівлю, що в ній змогло розміститися аж 365 вікон. В замку нам показали... аж 1 залу - "Камінну". А інші поодинокі туристи ходили й по інших кімнатах, я бачила!
Надзвичайно цікава легенда про колишніх господарів замку. Його побудував один граф для нареченої, а вона, можливо, була нащадком Марії Магдалини.
Недалеко від замку є Джерело молодості та краси, ми з нього попили :Ь
Ну а зараз на території - санаторій "Карпати".
Другий замок - Чинадієвський Сент-Міклош. Його теперішній господар - художник, що взяв цей замок в оренду на 49 років і за власний кошт його реконструює. Перший поверх ще нічого, а другий - просто у кошмарному стані. Там нас поводили по таємних ходах (ними опоясана вся будівля) і розповіли про унікальну систему димоходів.
Далі - басейн з термальними водами. Вода там має зелений колір, солона і насичена сірководнем. Глибина - більше 3 м, але є невеличкий шматок басейну, де води по груди. Та там було сті-ільки людей, що я, радіючи, що вмію плавати, поплила на глибину.
Ну а потім - дегустація вин у підвалах. Цікаво, а це так треба, щоб на стінах підвалу росли грибки, зі стелі звисав якийсь слиз і вода капала прямо в келихи і на голови?
Всього нам дали спробувати 6 видів - 3 білих і 3 червоних. Ми зовсім не сп'яніли, просто стало легко та весело.
Ну, не можу довго писати, а то раптом Інтернет відрубається.