disappointment
розчарування. не люблю я це слово.. але так часто з ним стикаюсь! знаю, сама винна - забагато я вимагаю від людей. але! [тут воно мусіло прозвучати] ну чому так?! я ж лише хочу від них такої ж віддачі, як і моя. невже це так багато?!
боляче,коли тебе відштовхують. коли ти довбешся об їхню стіну, а вони то допомагають тобі, то будуть ще міцнішу і вищу.. і так по колу. і так зі всіма, з ким хочеш зблизитись.. навіщо прикрашати її елементами декору? заманювати?
коли тебе відштовхує людина , серйозно відштовхує, стає дуже боляче, холодно. але з часом.. з часом стосунки починають давати тріщинки, потім дири, і до розвалу стає щораз ближче..
дорога моя людинко. перша тріщина з"явилась після першого твого двотижневого напливу байдужості, коли ти була мені так потрібна. так людинко. це почалось давно. здивуєшся? так, я гарно трималась. не хотіла ускладнювати. підтримувала рівень спілкування. але трималась на відстані. тобі ж насправді байдуже. можливо ти думаєш інакше, але я знаю, що в цьому я таки права.. але мені якось..вже не боляче. це для мене тепер норма. загартувалась. охолодилась. байдуже..
боляче,коли тебе відштовхують. коли ти довбешся об їхню стіну, а вони то допомагають тобі, то будуть ще міцнішу і вищу.. і так по колу. і так зі всіма, з ким хочеш зблизитись.. навіщо прикрашати її елементами декору? заманювати?
коли тебе відштовхує людина , серйозно відштовхує, стає дуже боляче, холодно. але з часом.. з часом стосунки починають давати тріщинки, потім дири, і до розвалу стає щораз ближче..
дорога моя людинко. перша тріщина з"явилась після першого твого двотижневого напливу байдужості, коли ти була мені так потрібна. так людинко. це почалось давно. здивуєшся? так, я гарно трималась. не хотіла ускладнювати. підтримувала рівень спілкування. але трималась на відстані. тобі ж насправді байдуже. можливо ти думаєш інакше, але я знаю, що в цьому я таки права.. але мені якось..вже не боляче. це для мене тепер норма. загартувалась. охолодилась. байдуже..