Осінні спогади...
Deine Lakaien
-
Prayer 2002
.....ця музика прамо кидає у ту дивну осінь 2008 року. осінь смутку. першу осінь з новим фотоапаратом.новим знайомством. причому дуууже тупим. осінь розгубленості.і загубленості. а ще, музики Дайне Лакаєн, яку слухала взапоєм на новому ВЛАСНОМУ полеєрі(який таки придбала на додаткову стипендію, яку знову ж таки, отримувала протягом того 1 семестру).
тоді ще жило зі мною шоколадне кучеряве кохання.і точно уже ніяк згадати не можу..чице було на 2 чи на 3 курсі.дивно.....скоріш за все - на 3.але саме тут воно поволеньки почало помирати.
тоді я ходила по вулицях(НЕ ЧЕРЕЗ ЦЕ!те, що воно помирало тоді)..збагнула це через добрячих пів року)...слухала тоді музику ..плакала... і дивилася на церкву Андрія.точно відчувала..що щось у цьому світі не так! чи зі світом проблеми чизі мною. от цього не знала.
тоді ж було і неймовірне знайомство. щось нове і позитивне. краплинками.
от тоді почався початок.
все ще слухаючи Даєн Лакаєн протягом цілого року безперервно, зустріла нову осінь. це вже була трішки доросліша. але почалася вона з болю і закриття сторінки вконтактах.дурного листа з почуттями,який потрібно неодмінно спалити.. шалених вечірок у Феномені(тоді там було просто добре.мені там було ДОБРЕ!). репеитицій у парку. прогулянки з Дашою, після якої залишилися такі гарні фото. поїздки у Київ. всього..всього..всього. розпиття Вінсу у парку просвіти. божевільного подарунку.апогей осені - танець Триллер, після якого дико боліла голова і нудило.тоді було ще одне знайомство. таке собі одне невинне . і добре. 3 тижні карантину. все ще така розгублена....тільки місцями склеєна, місцями залатана.трішки твердості.
якою ж буде цьогорічна осінь
???
Дайне Лакаєн випустили новий альбом......ось..починається...
-
Prayer 2002
.....ця музика прамо кидає у ту дивну осінь 2008 року. осінь смутку. першу осінь з новим фотоапаратом.новим знайомством. причому дуууже тупим. осінь розгубленості.і загубленості. а ще, музики Дайне Лакаєн, яку слухала взапоєм на новому ВЛАСНОМУ полеєрі(який таки придбала на додаткову стипендію, яку знову ж таки, отримувала протягом того 1 семестру).
тоді ще жило зі мною шоколадне кучеряве кохання.і точно уже ніяк згадати не можу..чице було на 2 чи на 3 курсі.дивно.....скоріш за все - на 3.але саме тут воно поволеньки почало помирати.
тоді я ходила по вулицях(НЕ ЧЕРЕЗ ЦЕ!те, що воно помирало тоді)..збагнула це через добрячих пів року)...слухала тоді музику ..плакала... і дивилася на церкву Андрія.точно відчувала..що щось у цьому світі не так! чи зі світом проблеми чизі мною. от цього не знала.
тоді ж було і неймовірне знайомство. щось нове і позитивне. краплинками.
от тоді почався початок.
все ще слухаючи Даєн Лакаєн протягом цілого року безперервно, зустріла нову осінь. це вже була трішки доросліша. але почалася вона з болю і закриття сторінки вконтактах.дурного листа з почуттями,який потрібно неодмінно спалити.. шалених вечірок у Феномені(тоді там було просто добре.мені там було ДОБРЕ!). репеитицій у парку. прогулянки з Дашою, після якої залишилися такі гарні фото. поїздки у Київ. всього..всього..всього. розпиття Вінсу у парку просвіти. божевільного подарунку.апогей осені - танець Триллер, після якого дико боліла голова і нудило.тоді було ще одне знайомство. таке собі одне невинне . і добре. 3 тижні карантину. все ще така розгублена....тільки місцями склеєна, місцями залатана.трішки твердості.
якою ж буде цьогорічна осінь
???
Дайне Лакаєн випустили новий альбом......ось..починається...