(no subject)

[holota]

Під ранок виринаю в післясон,
він дотліває тепло й кольорово.
Ти все ще тут, моя хитка осново.
Моя неперевершена, мій клон.

Моя несамовита маячня,
мій непристойно цінний подарунок,
тобі твердий призначено керунок,
не заблукай, почавши цього ж дня

йти легко й елегантно, мов котиця
(твоя хода неначе вийшла з кін).
Я посилаю усміх навздогін:
збирайся, насолоджуйся, котися!