Про гуцулів, бойків та інших горян...
Чи у стародавніх переказах може міститися якась правда для нас? Яка? Така, що у катаклізмах вже не раз наступала погибель роду людського так, що залишалися лише незначні його частки... Далі поміркуймо про один з випадків, який виник після катаклізму... Про те, що ті, котрі уникли загибелі, були не більше, ніж якесь гірське плем'я, якимись верховинськими пастухами. Уціліли малесенькі іскри життя, рештки людського роду. Передовсім самотність налаштувала їх приязно, доброзичливо, вони любили одне одного. Не було серед них ні бідаків, ані сварок, які виникають з бідності. Не знаючи золота і срібла, вони ніколи не стали багачами. А у суспільстві, в якому не існує ні багатства, ні бідності, можна ще найлегше віднайти якнайдокладнішу поштивість. Затим що вони чули в переказах, що це гарне, а оте огидне, то у своїй простодушності вважали найбільше справжнім і тому вірили, і, вважаючи правдою те, що розповідається про богів і людей, відповідно до цього жили.
Платон "Закони"