Останній скіф
Це Борис Мозолевський - людина, яка знайшла скіфську пектораль. Її він привіз до Києва, надягнувши на шию і прикривши тілогрійкою. Про його життя можна зняти кілька фільмів: батька забрали німці, вчився в авіаційному училищі з майбутніми космонавтами, через скорочення РА льотчиком так і не став. Десять років працював кочегаром і вчився заочно на історика. Писав вірші. Знайшов дві третини скіфського золота, що в Музеї коштовностей. Помер в 57...
І на додачу один з його віршів:
СКІФСЬКИЙ СТЕП
Коров’як на могилі і тирса.
Над могилою небо як дзвін.
Щирим золотом степ цей світився,
Казанами і чашами цвів.
Здавна тут не любили халтури
Ні в пророцтвах, ні в справах земних
Мчали степом підпалені хури
З брехунами-жерцями на них.
Тут кипіла кривава робота,
Коли обрій війною горів.
І на горло карала голота
За підступність і зраду царів.
Відгуло, відпалало нестерпно.
Тільки золото сонцем сія.
Синім свистом над сизим степом
Славить вітер скіфське ім’я.