Пісня зі збірника української поезії XVII cт., подається за публікацією Івана Франка. Цікава пісня тим, що розповідає не тільки про чудотворний образ Клокочівської Божої матері (знищений якимись єретиками в 1670 році), а й про облогу Відня, де прославився Кульчицький, і про графа Текелі. Це той Текелі, що був вітчимом останнього трансильванського князя Ференца ІІ Ракоці і великим приятелем османів. І парадокс: куруци (від cruciatus - хрестоносець) знищують греко-католицькі церкви і воюють за турків. Не дивно, що автор молиться за Цісаря: