Ех, який би чудовий був варіант вирішення проблеми обстеження місця аварії Боїнга...
Так жаль, що цей варіант нездійсненний... А як би було чудово... Ех...
От каже така Україна Європі: ОК, хлопці, ви мені кілька місяців товчете, що не треба сили, не треба війни, треба домовлятися. І яка ти, Україно, дурепа тупа, що домовлятися не вмієш, а постійно пориваєшся бити апанєнту пику. І зараз ви теж кажете, що треба сідати і говорити з "мирними жителями Донбасу" і з хуйлом - ну, щоб, значить, експерти могли на місці аваріі працювати спокійно. Але ж гайз, ви скільки разів мені натякали, та й прямо казали, що я такий собі недолугий йолоп, нічого не вмію, нічого не виходить. То, може, ви покажете, як то треба робити, як правильно, "па взросламу" домовлятися зі скаженими мавпами і їх вожаком? А я тут тихенько все вам підготую - центри допомоги там, лабораторії для роботи, транспорт, то-сьо, третє-двадцять п'яте... А ви йдіть собі та й показуйте супер-пупер класс справжніх пєрєгаворав. А я буду вчитися, розуму набиратися.
Європа така: ноу проблем, ща покажемо тобі, дурепа відстала, як працюють взрослі дяді. І такі - хоба - їдуть на пєрєгавори. А їм мавпи такі - лясь по пиці - да пашла ти в жопу, гейропа сраная, что хотим, то и делаем, йоба!
Європа така... еее... Треба спробувати ще, треба поговорити, треба вмовити їх, щоб не вивозили уламки літака і трупи, щоб віддали чорні ящики, щоб дали взагалі працювати. І знову до мавпочок, на пєрєгавори. А мавпи такі - лллясь по пиці, і пісрачник на доріжку. Європа така - нє, ну ми ж круті перці, в натурє, ми ж умєєм... І знову до мавп. А мавпи такі - лллясь по пиці, дубиною так по кумполу - ннна! Гаманець, планшетик та айфончик - хвать! І напаслєдок ще й на морду насрали, ага.
Європа така... БЛЯЯЯ... та з ними ж неможливо говорити, вони ж мавпи! Ну як же з мавпами домовлятися - вони ж чєлавечьей речи не ферштейн! А раз пєрєгавори неможливі - то треба дати їм по сраці добряче та й розігнати!
А Україна така сидить собі скромнесенько, ручки на колінцях склала як справжня панночка, на личику - суміш глибокої уваги і суму. І каже така: я вам, хлопці, співчуваю, висловлюю глибоке занепокоєння і всьо такоє... Але не можна мавп по сраці, панове, то дуже жорстоко, треба домовлятися. Ви зовсім мало домовлялися, ви не старалися, гайз, так що чимчикуйте до мавпочок і арбайтен, арбайтен! А я вам тут допоможу, поспівчуваю. Як зовсім вам важко стане - може навіть висловлю не те що занепокоєння, а навіть ДУЖЕ глибоке, ДУЖЕ сильне занепокоєння. Знаєте, гайз, як вам моє занепокоєння сильно допоможе? В общем - валіть на пєрєгавори, а я поки тут посиджу, буду збирати сили, щоб занепокоєння вийшло як можна сильнішим.
От каже така Україна Європі: ОК, хлопці, ви мені кілька місяців товчете, що не треба сили, не треба війни, треба домовлятися. І яка ти, Україно, дурепа тупа, що домовлятися не вмієш, а постійно пориваєшся бити апанєнту пику. І зараз ви теж кажете, що треба сідати і говорити з "мирними жителями Донбасу" і з хуйлом - ну, щоб, значить, експерти могли на місці аваріі працювати спокійно. Але ж гайз, ви скільки разів мені натякали, та й прямо казали, що я такий собі недолугий йолоп, нічого не вмію, нічого не виходить. То, може, ви покажете, як то треба робити, як правильно, "па взросламу" домовлятися зі скаженими мавпами і їх вожаком? А я тут тихенько все вам підготую - центри допомоги там, лабораторії для роботи, транспорт, то-сьо, третє-двадцять п'яте... А ви йдіть собі та й показуйте супер-пупер класс справжніх пєрєгаворав. А я буду вчитися, розуму набиратися.
Європа така: ноу проблем, ща покажемо тобі, дурепа відстала, як працюють взрослі дяді. І такі - хоба - їдуть на пєрєгавори. А їм мавпи такі - лясь по пиці - да пашла ти в жопу, гейропа сраная, что хотим, то и делаем, йоба!
Європа така... еее... Треба спробувати ще, треба поговорити, треба вмовити їх, щоб не вивозили уламки літака і трупи, щоб віддали чорні ящики, щоб дали взагалі працювати. І знову до мавпочок, на пєрєгавори. А мавпи такі - лллясь по пиці, і пісрачник на доріжку. Європа така - нє, ну ми ж круті перці, в натурє, ми ж умєєм... І знову до мавп. А мавпи такі - лллясь по пиці, дубиною так по кумполу - ннна! Гаманець, планшетик та айфончик - хвать! І напаслєдок ще й на морду насрали, ага.
Європа така... БЛЯЯЯ... та з ними ж неможливо говорити, вони ж мавпи! Ну як же з мавпами домовлятися - вони ж чєлавечьей речи не ферштейн! А раз пєрєгавори неможливі - то треба дати їм по сраці добряче та й розігнати!
А Україна така сидить собі скромнесенько, ручки на колінцях склала як справжня панночка, на личику - суміш глибокої уваги і суму. І каже така: я вам, хлопці, співчуваю, висловлюю глибоке занепокоєння і всьо такоє... Але не можна мавп по сраці, панове, то дуже жорстоко, треба домовлятися. Ви зовсім мало домовлялися, ви не старалися, гайз, так що чимчикуйте до мавпочок і арбайтен, арбайтен! А я вам тут допоможу, поспівчуваю. Як зовсім вам важко стане - може навіть висловлю не те що занепокоєння, а навіть ДУЖЕ глибоке, ДУЖЕ сильне занепокоєння. Знаєте, гайз, як вам моє занепокоєння сильно допоможе? В общем - валіть на пєрєгавори, а я поки тут посиджу, буду збирати сили, щоб занепокоєння вийшло як можна сильнішим.