(no subject)

Oct 14, 2008 15:45

«Чарлі»

Прелюдією послужить прочитане мною інтерв’ю, а точніше мала фраза Принца Чарльза, Вельского. Так от. Цей вельмишановний пан заявив - «я з малих років впевнений, що глобальне потепління, найбільша проблема з якою стикнулось людство на сьогоднішній день» Я так хотів би йому сказати… Навіть уявив, як у приватній атмосфері, з хорошим чаєм у чашці з фарфору, у кріслах з коричневою шкірою, я бесідою з принцем. І значить кажу йому - «слухай Чарлі, така справа. Ти кажеш - глобальне потепління - найбільша проблема, і всі телеканали про то теж співають, книжки пишуть, статті друкують, може вони то і праві. Але мені здається що все те друкується і пишеться з ноткою нещирості і сліпоти, легалізованої сліпоти. А біль, бідність, самотність, волоцюги, полишені, обтяжені, стражденні, світ який стогне від непосильного ярма ненависті!? Ти Чарлі сидячи у кріслі з червоної шкіри, попиваючи колоніальних чай, ти Чарлі - Гуманіст, а значить чутко реагуєш на проблеми і нещастя, але як і кожний гуманіст - ти їх глобалізуєш. «От глобальне нещастя, ай, ай.» Я не виню тебе Чарлі, ти приємний малий, хоч і бабій. Але повір у світі стільки конкретних людей (я їх знаю) які б застогнали від щастя якщо б ця клята планета пішла під воду, і під три чорти. Не глобальне потепління нещастя, а людська байдужість, і гуманність закутана у оксамит. Дякую за увагу Чарлі, приємна в тебе кімнатка. Бувай здоровий, не хворій.
Next post
Up