Слідами гетьмана Розумовського у Франції
Пропоную увазі спільноти статтю Ілько Борщак "Слідами гетьмана Розумовського у Франції". Вона вийшла друком в 1957 р. в Мюнхені.
Починає статтю автор з наступної інформації:
"Перша версія статті "Слідами гетьмана Розумовського у Франції" була видрукована в 27 томі "Записок істор.-філолог. Відділу УАН" в Києві, що мав з’явитися десь у 1932 році. Але справа "Союзу Визволення України", що до неї зовсім не був причетний небіжчик М. Левченко <…>, секретар редакції "Записок", вирішила долю 27 тому. Вже майже закінчений друком цей том був знищений. Нашої статті ми ніколи не бачили в друку, що вийшло на користь цієї статті, бо, повторюємо, що був це значно скорочений варіянт, бо ми не знайшли ще всього того, що знайшли пізніше".
Ну а далі пише про те, що постать Кирила Розумовського завжди цікавила політичні та дипломатичні кола Франції, де гетьманський ранґ розглядали як символ автономної України. Відтак він стає центром уваги французької дипломатії, що пильно слідкувала за подіями на Україні. Париж, намагається налагодити стосунки з гетьманом. Зрозуміло, що при цьому Париж керується власними інтересами, але як би там не було зацікавленість існувала і розгляду документів, що про неї свідчать, автор приділяє значну увагу.
1764 року у Петербурзі сталася так звана "змова Мировича". Враховуючи, що останній був онуком Федора Мировича, сподвижника Івана Мазепи та Пилипа Орлика, одного з лідерів української еміграції XVIII ст., відразу виникла підозра щодо "малоросіянського сліду" у цій справі. Катерина ІІ у своєму Маніфесті зробила на це наголос: "подпоручик Смоленского полка, малороссиянец по происхождению Василий Мирович, внук первого предателя, который пошел за Мазепой…". (Зауважимо, що у французському перекладі, надрукованому в урядовій "Gazette de France", стосовно Мировича слова про походження були такими: "ukrainien de nation").
Оскільки в Європі було відомо про антиросійські настрої в Україні, то там (у Франції в першу чергу) теж зв’язали вчинок Мировича з особою Розумовського. І хоча сам Ілько Борщак відмічає, що про якісь справжні зв’язки гетьмана з Мировичем годі сьогодні говорити, тим не менш свою статтю він закінчує так:
"Гетьман Кирило Розумовський і досі в українській історіографії <…> вважається за вельми льояльного до Росії гетьмана й мало зв’язаного з інтересами України. Як і багато інших «фактів» в українській історії, таке твердження потребує ґрунтовних студій. Вищенаведен'і рядки є одним з причинків до цих студій. Хто знає, чи в наслідок таких студій не можна буде зарахувати й Кирила Розумовського до низки тих гетьманів «ізменніков», що про них з такою жовчю твердив цар Петро І".