Польща: АК не є святою і недоторканою
На світлині: солдати АК (Armija Krajowa, Вітчизняна Армія) Marian Sołtysiak i Henryk Pawelec.
Мені неодноразово дорікали, буцімто я не зважаю на злочини, які чинила проти українського населення польська Вітчизняна Армія (АК). Я неодноразово казав про те, що не бачив жодного наказу керівництва цієї армії щодо знищення всього українського населення на якійсь території (до речі, так досі й не побачив), хоча про самі злочини знаю дуже добре. Взагалі, я надто мало цікавився станом справ у АК, бо історія Польщі не входить до моїх основних інтересів.
Тим не менш, вельми приємно бачити, що в середовищі не лише польських істориків, але й ветеранів самої АК знаходяться люди, які викривають злочини окремих підрозділів цієї армії. Всі вже чули про книгу "Екзекутор", де автор згадує зокрема і про власну участь у вбивстві мирних українців. Зараз "Gazeta Wyborcza" опублікувала інтерв'ю з ветераном польського підпілля на ім'я Henryk Pawelec, який згадує про злочини АК проти єврейського населення, що переховувалось від нацистів. Зі статтею можна ознайомитися тут http://wyborcza.pl/1,87648,11122127,Strzal_w_plecy.html
Як на мене, вчинок цієї літньої людини заслуговує на повагу як з боку поляків, так і з боку інших етносів. Особливо цікавим є ось цей висновок, який зробив ветеран.
"Якась помилка була зроблена ще в 90-х. Вирішено, що все, пов'язане з АК є святим і недоторканим. Замість займатися об'єктивними дослідженнями, зайнялися будівництвом пам'ятників і меморіальних дошок. Якщо заплющимо очі на факти і будемо боронити легенди, то за кілька років наші діти задумаються, що робити з тими пам'ятниками, і чи не варто їх зруйнувати."
От, власне цю пораду варто адресувати і українським дослідникам. Тим більш - чи варто створювати нові історичні казки в суспільстві, яке ще не позбулося казок "старшого брата"?
Приємно, що в польському суспільстві є дедалі більше людей, готових відмовитися від міфотворення заради об'єктивних історичних досліджень. Коли ж таке буде і в нас?
Мені неодноразово дорікали, буцімто я не зважаю на злочини, які чинила проти українського населення польська Вітчизняна Армія (АК). Я неодноразово казав про те, що не бачив жодного наказу керівництва цієї армії щодо знищення всього українського населення на якійсь території (до речі, так досі й не побачив), хоча про самі злочини знаю дуже добре. Взагалі, я надто мало цікавився станом справ у АК, бо історія Польщі не входить до моїх основних інтересів.
Тим не менш, вельми приємно бачити, що в середовищі не лише польських істориків, але й ветеранів самої АК знаходяться люди, які викривають злочини окремих підрозділів цієї армії. Всі вже чули про книгу "Екзекутор", де автор згадує зокрема і про власну участь у вбивстві мирних українців. Зараз "Gazeta Wyborcza" опублікувала інтерв'ю з ветераном польського підпілля на ім'я Henryk Pawelec, який згадує про злочини АК проти єврейського населення, що переховувалось від нацистів. Зі статтею можна ознайомитися тут http://wyborcza.pl/1,87648,11122127,Strzal_w_plecy.html
Як на мене, вчинок цієї літньої людини заслуговує на повагу як з боку поляків, так і з боку інших етносів. Особливо цікавим є ось цей висновок, який зробив ветеран.
"Якась помилка була зроблена ще в 90-х. Вирішено, що все, пов'язане з АК є святим і недоторканим. Замість займатися об'єктивними дослідженнями, зайнялися будівництвом пам'ятників і меморіальних дошок. Якщо заплющимо очі на факти і будемо боронити легенди, то за кілька років наші діти задумаються, що робити з тими пам'ятниками, і чи не варто їх зруйнувати."
От, власне цю пораду варто адресувати і українським дослідникам. Тим більш - чи варто створювати нові історичні казки в суспільстві, яке ще не позбулося казок "старшого брата"?
Приємно, що в польському суспільстві є дедалі більше людей, готових відмовитися від міфотворення заради об'єктивних історичних досліджень. Коли ж таке буде і в нас?