«Іконографія» Сталіна
На підставі того, що відбувається в останній час навколо вшанування пам'яті Йосипа Сталіна, можна написати декілька абсурдистських п’єс. Один з таких сюжетів - спроби не просто виправдати діяльність одного з найкривавіших тиранів в історії, але й добитись його церковної канонізації. Наразі шанси на те, що поряд з іконами з зображеннями сотень і тисяч новомучеників, закатованих в сталінському ГУЛАГ, з'явиться і "лик" Сталіна - невеликі. Але це не розхолоджує сучасних "православних сталіністів", силами яких "сталинопочитание" набуває все нових і нових потворних форм.
Які ж підстави для канонізації Й.В. Сталіна (Джугашвілі) знаходять його фани? Спробуємо класифікувати на підставі аналізу "іконографії" вождя.
На могилі Й. Сталіна біля Кремлівської стіни. Березень 2011 року
Частина «сталинопочитателей» вважає, що Йосип Вісаріонович - своєрідна «еманація» св.князів-«защитников Земли Русской» Олександра Невского та Димитрія Донського, такий собі «святой генералисимус». На «іконах» цього роду Сталін зображується з відповідним мілітарним антуражем (в парадному мундирі і з мечем), нерідко - разом з згаданими князями.
Для інших пошанувувачів «вождя всіх народів» він, насамперед, «благоверний правитель» (аналог «еффективного менеджера»). На «іконах» цього ряду Сталін зображується в оточені різного роду радянської символіки (класика жанру - «німб» в вигляді герба СРСР). Є приклади й більш «простодушного» створення «ікон» - до портрету чи фото домальовується німб і робиться підпис «Святой Благоверный Иосиф».
Доказом «святості» Йосипа Сталіна для багатьох його «православних» прихильників є історія про зустріч диктатора з святою Матроною Московською у 1941 році. Ікони святої з зображення цього «факту» (жодних доказів на користь того, що така зустріч відбулася, не існує) викликали неоднозначну реакцію у вірних, а офіційні речники РПЦ відмежувались від цього виду «сталинопочитания». З часом сюжет набув розвитку - якщо раніше це була сумнівна ікона реально канонізованої святої, то тепер з'явились зображення, де в обох персонажів наявний німб.
Проте найдалі зайшли ті, хто бажає канонізації Сталіна як «мученика». На поки що нечисленних «іконах» цього «тренду» зображено обставини смерті радянського лідера. Нескладно догадатись, що там йдеться про його вбивство «врачами-отравителями» відповідної національності...
Таким чином, псевдоправославне "сталинопочитание" має всі ознаки язичницького культа. Де-факто його адептам йдеться не про канонізацію Йосипа Сталіна, а про визнання їхнього кумира божеством.
Галерею «ікон» з коментарями див.:
Частина І
http://oak-old.livejournal.com/5443.html
Частина ІІ
http://oak-old.livejournal.com/5657.html