Хом'яки та свині

[hirchytsya]

Час від часу у моєму житті настає кризовий період, коли не знаєш чи щось змінювати чи просто забити великий болт. Тоді я просто йду і купляю хом'яка. Останній раз таке було рівно три роки тому. Вернулася додому з двома джунгариками. Останні з партії, так сказать. Вони настільки мило спали в купочці, що рука не піднялася їх розлучити. Припхалася додому з мімішними (як тепер модно казати)хом'яками, поселила їх у великому і нікому непотрібному вазоні і лягла спати. А за пару годин зірвалася серед ночі від писку. Шо ви думаєте? Парні ділили територію. Не на життя, а на смерть. Заплентала на кухню, взяла якийсь баняк і братську війну було подолано.
Вони вже рік як переставилися. Ну, звісно, не разом, а з серйозним відривом. Хом'яки рідко коли доживають до трьох літ. А я відчуваю, шо знов треба мені якусь животінку в придачу до собакевича. Для урізноманітнення буднів. Сьогодні мене накручували на морську свиню. Ласкава тваринка, хоч і смердить, як ціла скотоферма потребує дбайливого догляду. Одне слово, вагаюсь. В шість років мені подарували мого першого улюблениця - свиню Коську. Родом з ветеринарної лабораторії. Ненаситний був, просто капці! Але попри сморід і дитячі знущання (це я зараз розумію, а тоді вважала, шо свиня - надійний партнер для екстремальних ігор) в мене про Коську залишились найсвітліші спогади. Так що я думаю....