Блін, за вчора сталося стіко, хай дрібних, але приємних подій...
стіки думок...
стіки всього хочеться розповісти...
коротше, все попорядку...
Відписавши вчора до
brovary (спільноти мого міста) чи міг я подумати, що стрінуся зі старим знайомим?
"а мы с тобой случайно не знакомы?)"©
jan-voskresensk - Та звісно ж знайомі, Яне! Знайомі! :)))
Блін, які були часи! Пригадати точно є шо! Може навіть трохи з ностальгією... з ностальгією за безбашенним (трохи гопотним) підліцтвом: пияцтвом до запаморочення, постійним зависанням в компанії з понад 20 осіб, стрєлками, драками, дискотеками, понтами перед дівчатами тощо...
- А ти пам'ятаєш, скільки натерпілася твоя хата, через наші п'яні посиденьки? :))
Повернення назад немає і не може бути! Бо змінився я, як власне і всі ті, з ким я був. Це минуле! Минуле, яким не можна пишатися, але й соромитися якого не має сенсу. Адже саме те минуле, зробило мене таким, яким я є наразі.
Отож,
Яне, вітаю тебе у моїй френд-стрічці!
p.s. Так дивно, що ЖЖ іноді поєднує людей, яким не вистачає часу і обставин пересікатись в реальному житті. Що саме тисячі кілометрів кабелів поєднують людей, які живуть за кількасот метрів одне від одного і щодня ходять повз.