Из ФБ киевлянки от 31.10.22
Превод под текстом оригинала.
- - - - - - - - - - - -
Повітря стогне, вибухає.
Птахи мовчки ховаються під дахами.
Пси волають, піднявши вискалені пащі доверху, назустріч злу.
Страху немає, тільки лють.
Здригається небо.
Під гуркіт збираю скуйовджене мертве осіннє листя до купи.
Як пішло життя з цього цупкого сухого листя, хай воно покине і ваши мерзенні тушки.
Хай смерть скуйовдить ваши тіла, висушить, викрутить, витягне останні краплі фізичного життя, тому що духовно ви всі давно вже мертві.
Хай мітла історії згорне ваші рештки, що згнили ще до народження, та сховає у ямі забуття.
Хай земля, гидуючі, врешті-решт прийме ваш порох та спалить його у лаві ненависті.
Задля вас не буде поховань. Не буде хрестів. Вас чекає тотальне ніщо.
Скінчилося. Насолоджуюся тишею, що дзвенить у вухах.
Тепер вся надія на комунальників. Після котиків-ЗСУ, це наші найголовніші герої.
Викидаю листя у компост.
Навесні втикну насіння гарбуза.
Буде гарно.
- - - - - - - - -
Воздух стонет, взрывается.
Птицы молча прячутся под крышами.
Псы орут, подняв оскаленные пасти кверху, навстречу злу.
Страха нет, только ярость.
Вздрагивает небо.
Под грохот собираю растрепанные мертвые осенние листья в кучу.
Как ушла жизнь из этих плотных сухих листьев, пусть она покинет и ваши мерзкие тушки.
Пусть смерть растреплет ваши тела, высушит, выкрутит, вытянет последние капли физической жизни, потому что духовно вы все давно уже мертвы.
Пусть метла истории соберет ваши останки, сгнившие еще до рождения, и спрячет в яме забвения.
Пусть земля, брезгуя, в конце концов примет ваш прах и сожжет его в лаве ненависти.
Для вас не будет погребений. Не будет крестов. Вас ждет тотальное ничто.
Кончилось. Наслаждаюсь тишиной, звенящей в ушах.
Теперь вся надежда на коммунальщиков. После котиков-ВСУ это наши самые главные герои.
Выбрасываю листья в компост.
Весной воткну семена тыквы.
Будет хорошо.
- - - - - - - - - - - -
Повітря стогне, вибухає.
Птахи мовчки ховаються під дахами.
Пси волають, піднявши вискалені пащі доверху, назустріч злу.
Страху немає, тільки лють.
Здригається небо.
Під гуркіт збираю скуйовджене мертве осіннє листя до купи.
Як пішло життя з цього цупкого сухого листя, хай воно покине і ваши мерзенні тушки.
Хай смерть скуйовдить ваши тіла, висушить, викрутить, витягне останні краплі фізичного життя, тому що духовно ви всі давно вже мертві.
Хай мітла історії згорне ваші рештки, що згнили ще до народження, та сховає у ямі забуття.
Хай земля, гидуючі, врешті-решт прийме ваш порох та спалить його у лаві ненависті.
Задля вас не буде поховань. Не буде хрестів. Вас чекає тотальне ніщо.
Скінчилося. Насолоджуюся тишею, що дзвенить у вухах.
Тепер вся надія на комунальників. Після котиків-ЗСУ, це наші найголовніші герої.
Викидаю листя у компост.
Навесні втикну насіння гарбуза.
Буде гарно.
- - - - - - - - -
Воздух стонет, взрывается.
Птицы молча прячутся под крышами.
Псы орут, подняв оскаленные пасти кверху, навстречу злу.
Страха нет, только ярость.
Вздрагивает небо.
Под грохот собираю растрепанные мертвые осенние листья в кучу.
Как ушла жизнь из этих плотных сухих листьев, пусть она покинет и ваши мерзкие тушки.
Пусть смерть растреплет ваши тела, высушит, выкрутит, вытянет последние капли физической жизни, потому что духовно вы все давно уже мертвы.
Пусть метла истории соберет ваши останки, сгнившие еще до рождения, и спрячет в яме забвения.
Пусть земля, брезгуя, в конце концов примет ваш прах и сожжет его в лаве ненависти.
Для вас не будет погребений. Не будет крестов. Вас ждет тотальное ничто.
Кончилось. Наслаждаюсь тишиной, звенящей в ушах.
Теперь вся надежда на коммунальщиков. После котиков-ВСУ это наши самые главные герои.
Выбрасываю листья в компост.
Весной воткну семена тыквы.
Будет хорошо.