смачний шматочок Львова у Києві
Не можу писати цей пост російською :) І ви це зрозумієте: як можна писати про Львів іншою мовою, ніж українська! :)))))
Якийсь час тому, краєм ока я побачила на Горького/Антоновича кав"ярню "Львівскої майстерні шоколаду". Сьогодні була там поряд і не могла не зазирнути...
Невелике приміщення з привітним персоналом. Зайшовши, першим бачиш прилавок із різними шоколадними смаколіками: цукерки, печіво, шоколадки... Дівчина із посмішкою на вустах доброзичливо розповість про те із чого зроблений кожний місцевий шедевр, запропонує тобі скуштувати щось за твоїм смаком. Обравши 4 цукерки (на хвилиночку, на 21 гривню!), мені запропонували пройти в зал, щоб скуштувати кави...
Шоколадний (саме такий, а не коричневий!) тон інтер"єру, маленькі столики, в"язані гачком скатертинки, вазочки із "живою" трояндою роблять атмосферу неймовірно затишною! Негучний приємний джаз доповнює враження. Поки я чекала на каву, сиділа і в приємності роздивлялася шафку із шоколадними виробами Майстерні, прислухалася до буботіння відвідувачів, та милувалася дівчатками-офіціантками у таких милих шоколадного кольору сукнях із спідницею-дзвоником та білих манжетах, та білих фартушках а-ля ретро із двома кишеньками на попі :) Хлопці, нажаль, не милували своїми футболками, хоча і напис на них був "Смачненький зі Львова"...
Цукерки, що я обрала, виявилися дуууже смачними, на відміну від трюфелів, що я куштувала у свекрів. Але моя кава по-віденьски виявилися не дуже :( Мабуть таке саме враження можна очікувати після куштування шоколадних виробів Рошен, а потім Світоч :) Я ще раз впевнилася в тому, що смачніше кави по-віденьски, ніж та, що ми пили у Відні у готелі Кайзерхоф, нема ніде! Це була неймовірна насолода, яку ми розтягнули на весь тиждень перебування у казковому місті!
Але навіть така кава разом із часом очікування на рахунок, не перекреслили насолоди від Львівскої атмосфери у самому центрі Києва... Навіть зараз, друкуючи цей текст, я посміхаюся :)
ПиСи. Wi-Fi в цьому закладі має назву "Повільно, бо тягне зі Львова" :)))))
Якийсь час тому, краєм ока я побачила на Горького/Антоновича кав"ярню "Львівскої майстерні шоколаду". Сьогодні була там поряд і не могла не зазирнути...
Невелике приміщення з привітним персоналом. Зайшовши, першим бачиш прилавок із різними шоколадними смаколіками: цукерки, печіво, шоколадки... Дівчина із посмішкою на вустах доброзичливо розповість про те із чого зроблений кожний місцевий шедевр, запропонує тобі скуштувати щось за твоїм смаком. Обравши 4 цукерки (на хвилиночку, на 21 гривню!), мені запропонували пройти в зал, щоб скуштувати кави...
Шоколадний (саме такий, а не коричневий!) тон інтер"єру, маленькі столики, в"язані гачком скатертинки, вазочки із "живою" трояндою роблять атмосферу неймовірно затишною! Негучний приємний джаз доповнює враження. Поки я чекала на каву, сиділа і в приємності роздивлялася шафку із шоколадними виробами Майстерні, прислухалася до буботіння відвідувачів, та милувалася дівчатками-офіціантками у таких милих шоколадного кольору сукнях із спідницею-дзвоником та білих манжетах, та білих фартушках а-ля ретро із двома кишеньками на попі :) Хлопці, нажаль, не милували своїми футболками, хоча і напис на них був "Смачненький зі Львова"...
Цукерки, що я обрала, виявилися дуууже смачними, на відміну від трюфелів, що я куштувала у свекрів. Але моя кава по-віденьски виявилися не дуже :( Мабуть таке саме враження можна очікувати після куштування шоколадних виробів Рошен, а потім Світоч :) Я ще раз впевнилася в тому, що смачніше кави по-віденьски, ніж та, що ми пили у Відні у готелі Кайзерхоф, нема ніде! Це була неймовірна насолода, яку ми розтягнули на весь тиждень перебування у казковому місті!
Але навіть така кава разом із часом очікування на рахунок, не перекреслили насолоди від Львівскої атмосфери у самому центрі Києва... Навіть зараз, друкуючи цей текст, я посміхаюся :)
ПиСи. Wi-Fi в цьому закладі має назву "Повільно, бо тягне зі Львова" :)))))