ярик (частина 2) - "Вода" і "Шоу Трумена"
Нашу спільну з Яриком музичну творчість можна розділити на два періоди (за моїм власним відчуттям): "романтичний період" і "період стагнації.
Так, спершу ми зовсім не розумілися на музиці, що характерно для початку всіх гуртів. Ми грали тупо те, що в нас було на серці, ніяких намагань якось облагородити свою музику, зробити її більш сприйнятливою для майбутнього слухача. Безкінечні репетиції у Едіка, а потім в хаті Ярикової прабаби, де від стрибків вгиналась підлога. Зі своєї наївності та відкритості ми кидалися в цю пригоду з головою, не знаючи, що потім гурт стане проектом тільки Ярона. Саме тому перший наш альбом вийшов кращим за другий. Ми не знали, як записувати альбоми, але все відбувалося так легко.
Наші перші концерти були самими драйвовими концертами на світі. Ми їздили по районам і виступали перед тридцятьма людьми, які потім нас обожнювали, адже на сцені ми уособлювали свободу. Ми грали, що хотіли і як хотіли. Можливо, ми самі і втілювали одну з ідей панку як мистецтва: що будь-хто може створити банду і виступати. Можливо, це і була ідея фікс Ярика, який народився і виріс у селі під Житомиром.
Групу "Шоу Трумена" розвалила мода (або хтось назве це історичним процесом): мода на теоритезування навколо панку та мода на вегетаріанство. Ярика ця дорога заманила, а решту ні.
В період стагнації тільки Ярик писав слова і музику. Ну, ми звичайно робили своє аранжування, але з цього часу нас можна вважати просто сесійними музикантами. Другий альбом, як на мене, - значно сухіший і простіший, ніж перший. Можливо, він більше сподобався людям, які хотіли почути про антифашизм та вегетаріанство.