Туркменістан. Частина Четверта
Приємності ока і дівочої душі ) косички раю і справжнього життя - базари )
Нарешті про те, що мені подобається найбільше ))) наші стихійні ринки - ніщо в порівнянні із їхніми. Сідаєш на маршрутку в центрі міста, і я та везе тебе на край столиці в епіцентр базару під назвою "толкучка". а там ))))))))))) шукай вітра в полі, голку в стозі сіна і мене помежи тих хусток, шапок, торбів і всіляких бляшок, і холєра, всьо подобається і всьо хочеться.... а нема )
Отож "Талкучка" збирається до купи 3 рази на тиждень. Туди з'їжджаються люди з усієї країни аби трохи попродавати свого хендмейду ). подивитись було на що )
Найкраща частина - це звісно вироби народного ґатунку. Гуцулія далеко не сховалась: вишиті шкарпетки, дримби, торбочки, хустки, ну точно як у наших бабусь, горщички правда з якогось там металу, а не глини, ну і звісно шапки ) чудові шапки із баранчиків. аааа мідні всякі прикраси, так очі розгубились, що нічогісінько собі не змогла вибрати )
шкарпетки, в основному, плетуть із верблюжої шерсті. особливо популярними є чешки - такі собі міні шкарпеточки по кісточки.
Особливе місце на ринку Туркменістанської Талкучки відведено славним килимам! Вони ж у них всюди, от заходиш до хати і там килими аж завертаються на стіни. Кожна мечеть встелена такими ж роботами, причому їх всіх роблять вручну. скажімо, такого коврика з країни просто так не вивезеш, його потрібно якось там реєструвати чи щось таке. В магазинах 2 м квадратні такої розкоші коштує 900 баксиків. Хвала Богові - Талкучка виручає )
Ну і на остано - шапочки )
з базаром поки завязали ) наступного разу про пустелі і мечеті!
Нарешті про те, що мені подобається найбільше ))) наші стихійні ринки - ніщо в порівнянні із їхніми. Сідаєш на маршрутку в центрі міста, і я та везе тебе на край столиці в епіцентр базару під назвою "толкучка". а там ))))))))))) шукай вітра в полі, голку в стозі сіна і мене помежи тих хусток, шапок, торбів і всіляких бляшок, і холєра, всьо подобається і всьо хочеться.... а нема )
Отож "Талкучка" збирається до купи 3 рази на тиждень. Туди з'їжджаються люди з усієї країни аби трохи попродавати свого хендмейду ). подивитись було на що )
Найкраща частина - це звісно вироби народного ґатунку. Гуцулія далеко не сховалась: вишиті шкарпетки, дримби, торбочки, хустки, ну точно як у наших бабусь, горщички правда з якогось там металу, а не глини, ну і звісно шапки ) чудові шапки із баранчиків. аааа мідні всякі прикраси, так очі розгубились, що нічогісінько собі не змогла вибрати )
шкарпетки, в основному, плетуть із верблюжої шерсті. особливо популярними є чешки - такі собі міні шкарпеточки по кісточки.
Особливе місце на ринку Туркменістанської Талкучки відведено славним килимам! Вони ж у них всюди, от заходиш до хати і там килими аж завертаються на стіни. Кожна мечеть встелена такими ж роботами, причому їх всіх роблять вручну. скажімо, такого коврика з країни просто так не вивезеш, його потрібно якось там реєструвати чи щось таке. В магазинах 2 м квадратні такої розкоші коштує 900 баксиків. Хвала Богові - Талкучка виручає )
Ну і на остано - шапочки )
з базаром поки завязали ) наступного разу про пустелі і мечеті!