Dec 06, 2007 22:35
Хтось сказав: "Не спалюй своє життя на папері, не спалюй свою любов на папері". Хіба ілюзію можна спалити?
Народжений в любові
Зроставший день-у-день у волі
Я пізнавав розчарування мимоволі
Безхмарний вважав цей шлях долі
Ох як було тоді чудово
Не знав ні болю, ні страждань
Сам по-собі, я бачив усе що буде, апріорі.
Продавши душу темряві
Скитався в хмільнім мареві
Немає сили, пропала воля
Пішла геть гідність
Залишилось гниюче тіло і та іскра
Яка качала кров в уста
Щоб теплими були, коли цілую я тебе
Тебе єдину...
Моя маленька, моя рідна.
На очах моїх химери вальс кружляють
На балу у Мефістофеля, душу морють
І ворон чорний голуба вже душить
І змій шиплячи серце огортає
Я вже мертвіши мертвого
Хе.. Таке буває...
Себе ви не виніть ні вчому
Народжений в любові
Пізнавши силу пристрасті
Захоплений в полон
Зберіг останнє, що в темряві світліло
Щоб вічно полум’я у вас горіло
З.С. Не хочю закінчувати... (як завжди незакінчене, кінчене))))
***
Вона померла у 18:43
Контрольним пострілом зробила те
Чого мені не вистачало
Залишила в спокої, забравши половину
Холоднокровного, як я й хотів
Вона мене зробила.
Задала новий ритм мого життя
І серце в унісон з душою
Почали битись між собою
Як легко, як смерть увісні
Без спогадів лишила ти...
Як легко, як дежавю
Таке було, але в іншому життю.
Вона померла... назавжди
З.З.С. Те саме лайно
лайно