І л ю з і я Ш о б я з д о х . . .

Dec 06, 2007 22:35

Хтось сказав: "Не спалюй своє життя на папері, не спалюй свою любов на папері". Хіба ілюзію можна спалити?

Народжений в любові
Зроставший день-у-день у волі
Я пізнавав розчарування мимоволі
Безхмарний вважав цей шлях долі
Ох як було тоді чудово
Не знав ні болю, ні страждань

Сам по-собі, я бачив усе що буде, апріорі.

Продавши душу темряві
Скитався в хмільнім мареві

Немає сили, пропала воля
Пішла геть гідність
Залишилось гниюче тіло і та іскра
Яка качала кров в уста
Щоб теплими були, коли цілую я тебе
Тебе єдину...
Моя маленька, моя рідна.

На очах моїх химери вальс кружляють
На балу у Мефістофеля, душу морють
І ворон чорний голуба вже душить
І змій шиплячи серце огортає
Я вже мертвіши мертвого
Хе.. Таке буває...

Себе ви не виніть ні вчому
Народжений в любові
Пізнавши силу пристрасті
Захоплений в полон
Зберіг останнє, що в темряві світліло
Щоб вічно полум’я у вас горіло

З.С. Не хочю закінчувати... (як завжди незакінчене, кінчене))))

***

Вона померла у 18:43

Контрольним пострілом зробила те
Чого мені не вистачало
Залишила в спокої, забравши половину
Холоднокровного, як я й хотів
Вона мене зробила.

Задала новий ритм мого життя
І серце в унісон з душою
Почали битись між собою

Як легко, як смерть увісні
Без спогадів лишила ти...
Як легко, як дежавю
Таке було, але в іншому життю.

Вона померла... назавжди

З.З.С. Те саме лайно

лайно

Previous post Next post
Up