(no subject)
тривога каже:
закопуй скарби,
серед них сатифаєр
подарований на дн
який проймав тебе,
як вода пористий камінь
тривога каже:
бачиш, він зайшов в автобус
на зупинці «Тюрма»
малу в тоненьких капронках
хитає і нудить -
це точно не до добра
тривога каже:
це не окей
в кризи
народжувати дітей,
і підкреслює:
як же так, що найстарший син
ще пам‘ятатиме тебе
на 17 років молодшою
як найменшенький ще один
тривога каже:
я дам тобі знак,
пригальмуй,
повернути навспак
може кожен дурак,
це десь так,
як дати задом на світлофорі
тривога каже:
що заплановано,
те і роби:
стій в планці,
заповнюй таблички і бланки
вони рятують від паніки,
як любов від чуми
тривога каже:
візьми і біжи,
вираховуй пасьянсами
і астрологією
де безпечні доми,
намагайся рухатись
водночас і набсібіч
і я впаду тобі,
як камінь із пліч -
тривога каже:
розслабся
тривога каже,
є тисяча шляхів
вбити іншого і себе:
штовхнути з платформи під поїзд,
наприклад,
щоб не заразилась навмисно в купе
тривога каже
світ для
ресурсних людей,
але ж ні,
он парочка o 10:02
позіхає в вікні
тривога каже
люби і греби,
а там або вигріб
або відгріб -
не розбереш
де колиска де гріб
тривога каже
встань і іди
ти їй в очі дивишся
і кажеш,
ну впади вже, сука,
нарешті впади!