(no subject)
Будуй стовпи
Зводь так високо,
Як можеш,
А тоді втікай,
Поки не завалився
І не перекосився -
Втікай і починай
Будувати новий.
Шикуй ці опори в ряд
На достатній відстані
Одна від одної,
Щоб не було їх видно,
Якщо стояти
Біля корневища,
Але щоб можна було
За потреби з‘єднати
Підвісним мостом.
Будуй і втікай
Знов будувати
Кожну нову колону там
Де тебе ніхто не знає,
Але видряпавшись
На неї
І роззирнувшись,
Зістрибуй і біжи далі
Шукати ґрунту
Для наступної.
Ці стовпи-опори-колони -
Це така форма безсмертя.
Бо існує те,
Що зробиш,
А всього решта - не існує
Є тільки його гіпотетичність.
Гіпотетичність буття
Домінуючою домогосподаркою,
Якій ні дікпіків,
Ні прокльонів
Не має за що слати в приват.
Гіпотетичність
Непрописаного,
Непідписаного,
Неподаного,
Невідзвітованого,
Незапощеного,
Невідкликаного,
Тобто неіснуючого,
Навіть на такий
Короткий термін,
Як смілива дорослість
Та, що вже позбулась
Першого страху
Дивитися на голість
І ще не здобула другого.
Who wants to write history
has to turn pages
Проголошують стікери
Для документів
У міграційній службі:
Комп’ютерні салони
Позакривалися,
А пральні й досі тут,
Бо
Who wants to write history
has to turn pages,
Тож гієнічно відсікай,
Рубай під корінь,
Знось,
Поки не перетворився
На хірурга,
Який більше не може оперувати,
“Яка втрата
Для потенційних пацієнтів!”, -
Говоритимуть усі,
Навіть ті,
Хто добре знається
На темах мінус-слів
У розумних кампаніях.