Волос - Вовна - Шерсть: Індоєвропейськість Української
Як українці мандрували від милої-та-одвічної МОВОВОВНИ - до шорсткої СУРЖИКОШЕРСТІ:
Переглянув всі етимологічні словники та всі українські словники за тими словами та їхніми похідними (гадаю: не диво, що все переплутане - совєтословники є складені суржиконосцями), але переляком пройнявся коли побачив, що про англійське "wool" (яке має чітку приналежність лиш до певних тварин) - Англійсько-Український словник також каже, що то є не тільки "вовна", але і/або "шерсть".
Ясно, що вже натепер в російській нема "вовна" (отут російська деіндоєвропеїзована) - то чому українською (де саме є чітка "вовна") перекладати "шерсть"?
Питання негайне: як українцям перекладати з англійської в отакому випадку?
wool (n.) Old English wull, from Proto-Germanic *wulno (cf. Old Norse ull, Old Frisian wolle, Middle Dutch wolle, Dutch wol, Old High German wolla, German wolle, Gothic wulla), from PIE *wele- (cf. Sanskrit urna; Avestan varena; Greek lenos "wool;" Latin lana "wool," vellus "fleece;" Old Church Slavonic vluna, Russian vulna, Lithuanian vilna "wool;" Middle Irish olann, Welsh gwlan "wool"). Figurative expression pull the wool over (someone's) eyes is recorded from 1839, American English.
Wool is the textile fiber obtained from sheep and certain other animals, including cashmere from goats, mohair from goats, qiviut from muskoxen, angora from rabbits, and other types of wool [інші типи вовни] from camelids. [Зважмо - англійською природною та індоевропейською концептуалізацією тваринної реальности: усі волосинки-волокна з деяких інших тварин, додатньо до вівці - є видами вовни, а не шерсти!]
Отут - трішки розбазікались про тему:
Далі:
Ось як суржик привчає до нелогічності, вже й не кажімо - до неетимологічності. Хизуються вже українські свині та вівці - шерстю, бо отак у російських овець та свиней - де нема «вовни«. Отак - вовна та шерсть стали синонімами - ба й «вовна» стала зайвим та незрозумілим терміном: бо «вовни» нема в російській. Алхімія російської (виробництва, продуктів «шерсті« - що дало саме семантику нинішнім суржиконосцям шерсті) - перетворила мовововну в суржикошерсть. Суржикожертви - ще й нам докажуть, що шерсть свині можна прясти. Шерсть є шорсткою за визначенням - вовна, як поняття, отуди не потрапить. «Шерсть» і «шорстке» - тотожні етимологічно: навіть свині отеє знають - з їхньою шерстю: свиня не може мати «вовни«. Саме шерсть свині - шокує логічних людей, що вовна через суржик - може стати шерстю. Концептуальна чіткість обидвох - і шерсті і вовни в питомій українській - вихолощена суржиком. Отут маємо - найкращий доказ суржика!
шерсть ж., род. п. -и, народн. ше́ресть, род. п. ше́рсти (см. Шахматов, ИОРЯС 7, 4, 314), диал. также "утиные и гусиные перья", колымск. (Богораз), укр. шерсть, род. п. -и, др.-русск. сьрсть, сересть (часто; см. Срезн. III, 884), также шерсть (начиная с 1397 г.; см. там же, III, 1603 и сл.), сербск.-цслав. сръсть τρίχες, словен. sȓst, род. п. srstȋ "шерсть животного, щетина", чеш. srst᾽ "шерсть на животном", слвц. srst᾽, польск. sierść.
Праслав. *sьrstь родственно лит. šiurkštùs "грубый, жесткий", д.-в.-н. hursti "cristas", ирл. саrrасh "покрытый струпьями, каменистый" (из *karsāko-); др. ступень чередования - в лит. šerỹs "щетина", лтш. sars, мн. sari "щетина"; см. И. Шмидт, Pluralb. 374; М. - Э. 3, 722; Траутман, ВSW 305; Бецценбергер у Стокса 72; Педерсен, IF 5, 76; Kelt. Gr. I, 83; Торп 80; Петерссон, BSl. Wortst. 39; Ильинский, РФВ 70, 271. Далее связано с шерша́вый, шо́рох.
Далі - звідсіля:
А отепер зважмо: гостра полеміка щодо природи української та російської є дуже давньою і тривалою - і вона точиться за всіма вимогами теорії релевантності.
Кримський, показово, дорікає саме мовним невігласам (як він каже: ст. 26/231, яких, скажу я - маємо вдосталь і сьогодні) - коли пояснює українські слова літописів росіянам (Соболевському). Ось саме про вовну/шерсть:
“…предки ньінешних киевских паробків, одетьіє так же, как и ньінешние паробки, зимою в кожухьі (мр. кожух - тулуп), а летом - в свои типичньіе свитьі (мр. свита - сермяга) из ВЪЛНЬІ (мр. з вовни - шерстяньіе)…” (ст. 25/230)
Кримському - доводиться перекладати росіянам слово “вовна” ("вовну", вирогідно, їхній неіндоєвропейський субстрат ні не міг зберегти, але слово збереглося навіть і найвіддаленішими англійцями) - на російське “шерсть”.
Для доречного порівняння - досить перевірити органічно індоєвропейську польську мову - якої здорова семантика не дозволила б перекладати англійське “wool” - як “шерсть” (отаке можливе лиш в українській - вже розхитаній російською деіндоєвропеїзованою чи деслов’янізованою семантикою та лексикою).
Зважмо: російська не тільки втратила слово “вовна” (й отак деіндоєвропеїзувалася: всі головні індоєвропейські мови те слово не втратили, бо оте не дозволив семантичний та лексичний континуум індоєвропейськості народів-носіїв отих мов), але також деслов’янізує і саме слово “шерсть” - знищивши його питому індоєвропейську та слов’янську семантику.
Справжнє українське міркування (де генеративна семантика є вирішальною: вона породжує найорганічнішу та найпитомішу тканину рідної культури) та справжня українська творчість (яка має бути побудована на українізмах - згадаймо Шевченка), за таких умов знеукраїнення мови - є неможливими.
А.Ю.Крымский, Древнекиевский говор (ст. 25/230)
Тлумачення, значення слова «вовниця»:
ВО́ВНИЦЯ, і, жін., діал. Вовна. З овечок вовницю зстригає (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58).