Гуцул гуцається на смереці: Без капчурів - без рукавиці, Гуцанка природи - у кресані-криці, На вічнозеленій ялиці! На гуцанці - і молодиці. Гайтує гуцул - не гайнує Жодну філософію всує! Гадкує гадкою - все, що почує: У гадці днює та ночує!
ГУ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. Підкидати на руках, на колінах (дитину і т. ін.). 2. перех. і неперех. Під час руху підкидати, примушувати підскакувати. Привалившись до борта кузова, він зціплює зуби, щоб не застогнати, коли машина гуцає (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 163); // неперех. Підстрибувати, підскакувати під дією чого-небудь. Франка у вікно побачила, як кілька вершників, гуцаючи на сідлах, в'їжджали до села (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 114). + lëkund: A lë- prefixed formation, from an unattested *kunda, from Proto-Albanian *kunda, related to Germanic* hutan 'to swing' (cf. Middle High German hutzen), and perhaps Lithuanian kuzdeti (“to tremble”), kùdulti (“to pull hair hair or beard”)[1]. + Этимология Происходит от кидать, кот.
( ... )
Якби оцей автор зрозумів подорож мови до ікавізму (о/оу/у/уі/і: он/оун/ун/уін/він): https://zbruc.eu/node/83620
Стуй, пусти ня… пой! - каже молода інтелігентна жінка до свого кавалера. І віриш, що за певних світових умов ця фонетика могла би стати основою офіційного правопису державної української мови.
Comments 12
Хоч би наші мовомудрагелі правильно вживали "відтак", як ото отут гуцулами, яке вказує лиш на часове чергування!
+
Мамин син
Павло Марійчин
Хвилину відтак найшовся новий гість у віддихокрузі нашої 115-ки.
Reply
Гуцул гуцається на смереці:
Без капчурів - без рукавиці,
Гуцанка природи - у кресані-криці,
На вічнозеленій ялиці!
На гуцанці - і молодиці.
Гайтує гуцул - не гайнує
Жодну філософію всує!
Гадкує гадкою - все, що почує:
У гадці днює та ночує!
ГУ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. Підкидати на руках, на колінах (дитину і т. ін.).
2. перех. і неперех. Під час руху підкидати, примушувати підскакувати. Привалившись до борта кузова, він зціплює зуби, щоб не застогнати, коли машина гуцає (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 163);
// неперех. Підстрибувати, підскакувати під дією чого-небудь. Франка у вікно побачила, як кілька вершників, гуцаючи на сідлах, в'їжджали до села (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 114).
+
lëkund: A lë- prefixed formation, from an unattested *kunda, from Proto-Albanian *kunda, related to Germanic* hutan 'to swing' (cf. Middle High German hutzen), and perhaps Lithuanian kuzdeti (“to tremble”), kùdulti (“to pull hair hair or beard”)[1].
+
Этимология
Происходит от кидать, кот. ( ... )
Reply
ІСТОРІЯ КАРПАТОРУСИНСЬКОЙ ЛІТЕРАТУРЫ И КУЛТУРЫ
ДРАМАТУРҐІЯ И НАЦІОНАЛНЫЙ ТЕАТЕР НА ПІДКАРПАТСЬКІЙ РУСИ (1848 - 1989)
Высокошколськый учебник
Reply
Стуй, пусти ня… пой! - каже молода інтелігентна жінка до свого кавалера. І віриш, що за певних світових умов ця фонетика могла би стати основою офіційного правопису державної української мови.
Reply
XIV. ПЛАТОН
(отуйка фраґмент XIIa.)
Ото Платонів метемпсихоз -
Пояснює чому всі вкраїнці потрапили в колгосп,
Чому всі мовлять каснаїзьіком,
Чому Голодомор - то не погром!
Reply
Leave a comment