Щасливого Нового Року Колобкові

[harnack]

Відчувається потреба нової полемічної та пасквільної уяви в українській риториці.

Бачу - варто починати з метафори руху та неуспіху та ідеологічної наївності українського Колобка. Колобок - зародок уяви та вчинків! Жодного зерна не годиться втратити намарно, а засіяти, чи спекти, навернути в капітал і скарб і хліб насущний. І навчитись нарешті отих стратагем - як обдурити й підвести й самісіньку лисичку.

Здається, все почалося з оцього:

http://www.mamajeva-sloboda.ua/news.php?id=460

І продовжилося оцим:

Аднаабразна Катїсь, Слєпата!

Щасливого Нового Року Колобкові!
Ну й КАлАбку "С Новьім Ґодам"
У Колобка - всі родичі гарбузові,
Калапканята - калапкі за плодом!

http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,209759568,page=10

Ото віддавна мене цікавить освітня місія пана Колобка:

Колобок, Колобок чи Колобочку, Колобку? - 09/25/2006 | harnack

Хто може пояснити оцю народну мудрість? В казочці до колобка звертаються називною формою "Колобок, Колобок" (а не: Колобочку, Колобку), натомість пан Колобок завжди вживає кличну форму: зайчику-побiгайчику, вовчику-братику, ведмедику-братику, лисичко-сестричко. Та чи не тому що "хижаки" російськомовні, а мабуть таки й москалі? Це жарт - але, культурно-граматичне питання вимагає спекуляцій! Чи це просто совєтська редакція казки і помилка! Знайшов і "Колобку" в мережі! Українські діти в надійних руках:

Заєць:
"Колобочку! Колобку! Ось я тебе дожи[e]ну!"