Зважмо уважно та відважно та розважно: "вага" - ото не "вєс"!
Аксіома зневаги та переваги: "завїсєть ат россаравнавєсїя" (всім миром збагнімо ж оте "каснанїравнавєсїє"- МФА: [kəsnənʲɪrəvnɐˈvʲesʲɪɪ̯ə]) - ото не "залежати од моворівноваги": москвовисіти та москвоповісити - ото не мововажити та не мовозважити та мовоповажати! Російські "уваженїє", "важнасть" - деетимологізовані: бо вони не знають своєї внутрішньої форми - слов'янського слова "вага"...ітд.
Ось чому касна-немічні росіяни неспроможні зрозуміти ні вагомість української, ані легковажність російської. Отеє онтологічно дано лиш українцям: тож рятуймо обидва табори: і пропащих "каснаїзьічнїкафф" (МФА: [kəsnə(ɪ̯)ɪˈzɨt͡ɕɪɪ̯ə]) - і легкодухих суржиконедорік та знемовлених важкодумів! Зрозуміймо ж, нарешті, вогоцентричне міркування мовою і його важність та вагомість для спасіння світлого слов'янського світу з його вкраїномовною освітою! Знеряснення, знеслов'янення українців російською вже віддавна потворно триває. Лиш отії, що є уповноважені мововагітністю - знову, таки вже ОТЕПЕР, народжуються в слов'янському царстві духа та здійснюються, збуваються, вагомо отеперішнюються у відважному, українському, царстві часу!
Мовна отепер-вагомість -
Зараз стане зараз-зневагою, незабаром,
До всіх знемовлених - повішених-нерухомих -
У москво-врємєнї недорікояничарів!
Врода-вдача-вага мови та мовлення! А про зневажену та деслов'янізовану та деіндонвропеїзовану російську - мовоувага мовила давно!
Ось чому касна-немічні росіяни неспроможні зрозуміти ні вагомість української, ані легковажність російської. Отеє онтологічно дано лиш українцям: тож рятуймо обидва табори: і пропащих "каснаїзьічнїкафф" (МФА: [kəsnə(ɪ̯)ɪˈzɨt͡ɕɪɪ̯ə]) - і легкодухих суржиконедорік та знемовлених важкодумів! Зрозуміймо ж, нарешті, вогоцентричне міркування мовою і його важність та вагомість для спасіння світлого слов'янського світу з його вкраїномовною освітою! Знеряснення, знеслов'янення українців російською вже віддавна потворно триває. Лиш отії, що є уповноважені мововагітністю - знову, таки вже ОТЕПЕР, народжуються в слов'янському царстві духа та здійснюються, збуваються, вагомо отеперішнюються у відважному, українському, царстві часу!
Мовна отепер-вагомість -
Зараз стане зараз-зневагою, незабаром,
До всіх знемовлених - повішених-нерухомих -
У москво-врємєнї недорікояничарів!
Врода-вдача-вага мови та мовлення! А про зневажену та деслов'янізовану та деіндонвропеїзовану російську - мовоувага мовила давно!