Перехрестя, зручні для людей
Прикладом інфраструктури, не зручної для людей може бути, практично, кожна вулиця Києва. Сьогодні я розкажу про одне перехрестя, біля мого будинку, яке дуже незручне для пішоходів. Я розкажу, чому воно погане, а також що треба зробити, аби усім стало приємно пересуватися цим перехрестям. Одразу скажу, що ідеї ці універсальні, і їх можна спокійно застосовувати майже до усіх перехресть у місті.
Мова йде про перехрестя бульвару Давидова та Русанівського бульвару.
Це тут.
От що потрібно зробити для комфорту пішоходів.
1. Після реконструкції, дороги розширили, а машини, які раніше паркувалися параленьно дорозі тепер паркуються «ялинкою». Навіщо було розширювати дорогу настільки? Тепер на дорозі спокійно вміщаються: припаркований автомобіль «ялинкою», автомобіль що припаркувався ненадовго паралельно дорозі та автомобіль що їде. Дороги стали широкими, водії стали сильніше тиснути на газ. І авжеж, по усьому бульварі натикані лежачі поліцеські, але наші водії встигають добряче між ними розігнатися.
На таких спокійних вуличках як тут потрібно, навпаки, звужувати дороги, аби водієві було некомфортно їхати більше 40 км і просто небезпечно більше 60. Чим вужча дорога, тим менше витрат на її будівництво та на щорічні експлуатаційні витрати. Необхідно звузити дорогу та зробити на місці нинішньої парковки «ялинкою» велодоріжки, оскільки на Русанівці багато велосипедистів.
2. Лежачий поліцейський. По-перше їх не дуже люблять водії (зрозуміло за що), по-друге вони далеко не завжди призводять до очікуваних результатів (деякі водії, так звані «лихачі», не завжди суттєво зменшують швидкість, їх часто так встановлюють, що перед зеброю водії починають шалено крутити кермо в надії об’їхати лежачого поліцейського).
На вулицях треба максимально уникати встановлення лежачих поліцейських. Зараз пішла така нездорова мода, що треба усюди понаставляти ці горби, і тоді пішоходам буде безпека. Насправді треба робити вулиці такими, щоб ними поганяти просто було б неможливо.
У нашому прикладі ми прибираємо лежачі поліцейські усюди з перехрестя. Замість них перед поворотами зроблені звуження дороги, що змушують водіїв зменшувати швидкість. На відміну від лежачого поліцейського, це звуження і поворот проїхати на шаленій швидкості тепер просто неможливо.
Ми досягаємо, таким чином, низької швидкості руху на перехресті та забезпечуємо комфорт для власників автівок.
Отак бачитиме перехрестя автомобіль. Червона машина, до речі "зрізає". Голубим кольором - велодоріжка.
3. Водії часто намагаються зекономити пару секунд і просто «зрізають», коли їм необхідно розвернутися. За правилами потрібно розвертатися об’їжджаючи коло, але багатьом (3 з 10) ці правила не писані. Такі непередбачувані маневри заважають як іншим автомобілям так і пішоходам, та взагалі, чим менше хаосу на перехресті тим краще для всіх.
Тому замість округлих кутів що є зараз треба зробити прямокутні. Водіям буде незручно, або навіть неможливо розвернутися не за правилами, і вони будуть змушеними стати законослухняними.
4. Через те, що більшість площі перехрестя - це автомобільна дорога, а перехрестя у нас доволі широке, маємо великий надлишок дороги яка ніяк не використовується. А місце на дорозі, яке ніяк не використовується одразу заповнюється припаркованими машинами. Вони паркуються на перехресті інколи в 4 ряди!
Так перехрестя непомітно перетворилося на парковку. Інколи з дитячим візочком доводиться об'їжджати усі ці машини, бо інакше не проїхати. Неподобство!
Там часто паркуються не тільки автомобілі, але вже навіть кіоски. На жаль, якимось дивом, так сталося, що наші даішники зазвичай не бачать в такому паркуванні нічого поганого, а коли їх викликаєш, щоб вони прибрали кіоск Реставрації Подушок прямо з пішохідного переходу, інспектори сміються і єхидно питають: «Чим вона тобі заважає? Що тобі подушку погано відреставрували».
Короче кажучи, на перехресті не мають паркуватися автомобілі, а для цього треба зробити так, аби припаркуватися там було просто неможливо. Тому усю площу перехрестя, по якій не їздять автомобілі треба передати пішоходам, тобто зробити тротуари.
5. Пішохідні переходи зараз дуже довгі. На зебрах постійно паркуються автомобілі, прямо по переходах їздять машини, водії яким лінь поїхати на коло і які вирішують зрізати. Також немає зебр до острівця посередині перехрестя. Авжеж завжди можна перебігти, але зебри потрібні для того, аби позначати місця де пріоритет у пішоходів. Це перехрестя -перетин двох чудових, в першу чергу пішохідних бульварів, тому пріоритет завжди надається пішоходам. За рахунок збільшення тротуарної площі, переходити дорогу буде одне задоволення, лише пару кроків. Бабусі усміхнені і щасливі. Тривалість життя на Русанівці збільшилась!
Як видно, пішоходам стане набагато зручніше пересуватися бульварами.
Наостанок для наочності додаю генплан цього перехрестя.
Та яким воно має бути.
Для чого ця схема? Вона демонструє наскільки легко зробити вулиці комфортними та затишними для усіх. При цьому нікого не обмежуючи: автомобілі, пішоходи та велосипеди чудово співіснують у даному проекті, і ніхто нікому не заважає. Коли проектують вулиці, над цим ніхто не думає: зробили комфорт для автомобілів і досить. На жаль влада не відчуває запит громади на зміни. Треба систематично доносити ідею до кабінетів мерії, що потрібно змінювати філософію проектування вулиць, і припинити тотальну дискримінацію пішоходів.
Ідеї, які застосовані на цьому перехресті можна застосовувати до більшості перехресть міста.
Я обрав саме це перехрестя як приклад, бо тут живу, досконало знаю усі його недоліки і щодня відчуваю їх на собі.
Як втілити ці ідеї в життя? Сама влада нічого не зробить, тому необхідно вимагати від неї цих змін. Необхідно розповідати людям про те, якими мають бути вулиці та переходи. Потрібно зібрати групу ініціативних людей, зробити хороший проект з хорошими (не такими як тут) візуалізаціями, та з допомогою громадських організації запропонувати реалізувати цей проект. Хоча б десь, хоча б на одному перехресті, хоча б на одній вулиці. І якщо це вдасться зробити, потім можна буде посилатися на цей успішний реалізований проект, робити з нього приклад. Сусіди бачитимуть як зручно стало поруч, та хотітимуть такого й собі, на своїх перехрестях, і так створиться ефект доміно. Люди на зустрічах з депутатами проситимуть «зробити так як за рогом», депутати відчуватимуть запит громади на зміни, і потрохи ці зміни втілюватимуться в життя.
Дякую ljutty за малюнки олівцем.