Mar 29, 2014 00:22
*Звиклося.
*Мені спокійніше в Києві, а не тут. Зрештою - так завжди було. Будь яку тривогу найлегше прогнати діями.
Знову у Львові. Вчора напівсонна, змучена захищала практику. Моя кураторка мене "спалила" і довелось доповідати не лише про свою перекладацьку практику але й про переклад у прес-службі Самооборони. )))) Ну так, це найкрутіша практика в моєму житті. Коли на підготовку часу мінімум, попиту максимум. + переклад для Парубія. Першим питанням Зорьки було - чому тільки я одна з кафедри там була, де була решта. Це перше нормальне питання яке я чую від неї за 5ть років))) Потім ще питалась як би то краще перекласти Небесна Сотня і всяке таке. Приємно. Отримала 5ть. Той місяць дійсно був пекельним у всіх планах.
Педагогічна практика теж добігає до кінця - наступного тижня відкрита пара. потім диплом - і все.
*Емоційні "качелі" - зле - добре. вимотує.
*Найтупіша пропозиція зустрічатись ever. Чоловіча логіка том 23. Сміх та й годі)
*Приємно робити маленькі кроки. Приємно, коли весна. Приємно, коли точно знаєш, хто буде з тобою коли тобі зле. Такі люди на вагу золота, я завжди це казала і завжди казатиму. Це не на чай/каву/патусіть.
якось отак)
п.с. щаслива. :)
революція,
самооборона,
навчання,
друзі