А ти чекаєш нашої зустрічі так, як чекаю її я?
Чекай мене, милий! Чекай мене, милий Луцьку!!! Моє улюблене місто. Чекай мене і мрій, як я ввійду в твою замкову браму. Як до тебе прилинуть всі мої 50 кілограмів, всі 162 сантиметри зросту скакатимуть по твоєму мосту, дві мої тридцятидев'ятирозмірні ніжки топтатимуть твою серцевину - центральну алею. Мрій про ті хвилини, коли мої очі впиватимуться в твою архітектуру, а твій вітер перебиратиме мої кучері в часі, коли мої пальці перебиратимуть твої краплі фонтанів чи траву на іподромі. Мрій, Луцьку, про ті шальоні ночі, котрі я проведу з тобою, під покровом твого зоряного неба. Мрій, Луцьку, і чекай. Бо я мчу в твої обіми, до посмішок твоїх щирих і простих мешканців. Йохууу!!! Луцьку, Я тебе обожнюю!!!