Дивний безкінечний день 29 квітня
Стартував день із душної пробіжки, вискакування серця і усвідомлення, що гарячі Карпати цьогоріч дохлякам не світять. Але це зовсім інша історія, а тут - про день довгий як собача пісня.
Розпочалося все із залитого сонцем блискучого паркету драмтеатру, нетерпного диму цигарок і автографа справжніх "Скорпіонсів".
Далі день плавно перейшов у безперестанні телефонні дзвінки і дуже вдало підібраний для роботи музичний супровід арт-бару "Кози".
Далі - корпункт і чудовий кут обзору за тернополянами, чиновниками і депутатами в обідню пору - із дивного заднього сидіння машини. Все це під супровід безперервного 60-хвилинного потоку інформації (при цьому всі особисті речі мирно чекали мене, козулю, в "Козі").
Далі "бігла через місточок" і краєм ока запримітила, що блакитно бурлить фонтан "Кульбаба" і цвітуть рожеві алеї біля Пушкіна.
І знову зустрічі, інформація, помилки, помилки, помилки.
Школа, батьківські збори, усвідомлення близького кінця навчання в дитини.
Квітковий магазин - приємний процес обирання найніжнішої і найстильнішої кругленької корзинки весняних яскравих квітів і... феєрична несподіванка для абсолютно незнайомої чарівної дівчини. Вся втома і всі неприємності миттю минули, коли я відчула, наскільки ж це приємно дарувати людям гарний настрій. Інтимне світло настільної лямпи в затишній келії мистецької галереї, здивовані погляди, Київ-Індія-Німеччина-ШармЕльШейх...
Віддача позитивної енергетики та радості повертає яскравий вечір до початку - в залитий сонцем просторий театр. Тільки зараз він має вигляд загадкового "Бункермуза". Якось не траплялося нагоди раніше його відвідати, але нині він, вечірній, справив найзатишніше враження.
Весна, запахи, квіти, лямпочки, бруківочка... Все, що сьогодні трапилося протягом дня - то мабуть сон.