С неба до земли ... сипав Лісовицький сніг
Сипав собі, сипав, на жаль до Криму не дійшов... не довезла.=)
Три дні як дома. Три довгі дні збираю думки до купи, але вони вперто не хочуть збиратися у ту нудну буденну купу. Робота на повному автоматі - так вийшла з реальності, що обратно попасти не можу й досі. Життя в стилі крейзі - “hard work-hard fun” (Наполеглива праця - наполегливий і відпочинок). Отаким воно мало бути з самого початку. Нові люди, нова природа, нові енергії життя, нові спогади та почуття - Лісовичі. Новий рік має починатися по-новому.
Нові люди.... щиріші за тих що поруч? Може й так, може й ні. Але гостинні, прості, з відкритим серцем та відкритими дверими в кожній хаті. Було тепло, просто, та затишно немов дома, а не у гостях. Ми чомусь прагнемо всьому навчитися у західних країн, а маємо вчитися в себе самих, маємо вчитися в своїх селян - українських, російських, білоруських. Вони значно ближче до істини ... поки що ближче.
Нова природа. Для когось буденність, але мені нагадала казку. Приблизно так виглядає виплекана останніми роками мрія. Мрія, що поєднала в собі і солодкі спогади про дитинство і надії на “природне” майбутнє. Десь в такому ось куточку планети має мешкати щастя, десь у такому зеленому раю мають народжуватись і зростати щасливі діти і будуватись гармонійні родини. Але і тут не все так ідеально та просто. Але й тут...., якби знов не тисячі цих безпардонних “але”. Хоча, в цілому добре, що є ще до чого прагнути, є куди рости.
А іще, здається, добре, що в нас бездійна влада, добре, що завдяки цьому, прогрес ще не зруйнував всі маленькі райські селища нашої країни. Може хтось зі мною не погодиться, але така моя думка. Нехай ця влада потуканить ще трохи, це нам на краще=)))
Лісовицький сніг, як і лісовицька природа, дивовижний, м’який, чистий та глибокий у всіх розуміннях. А ще радісний і пухнастий, як саме дитинство.
Нові енергії і нові спогади. Їх приносять в життя нові люди - нові друзі і нові супротивники, дорослі і малі, веселі і сумні, безбашенні та серйозні, різні.
Лісовчани, креативні, дружні, веселі і позитивні, прикольні і просто дуже сонячні і теплі, це був хіба не найкращій новий рік в моєму житті. Найновіший, найбезбашеніший, найвідривніший, ... най-най...не створю стільки нових прикметників, немає достатньо слів, щоб висловити всі мої емоції. Спасибі, вам всім, за гостинність, за нові враження, за ті самі невиразні емоції. Спасибі двом особливим хлопцям, двом, таким різним, але таким однаково сонячним...за те що в моєму житті були такі 11 днів, таке маленьке життя. Можливо занадто банальні ці слова, але не можу не подякувати. Буду за вами сумувати!
“С неба до земли ...” Хлопче із сонцем в імені..., я не шкодую ані про жодну хвилинку того маленького життя, ані про жодну мить, не шкодую. Вибач, що так трохи некузяво все вийшло. Але все що не робиться, все на краще - в цьому впевнена на всі 100. Трохи різні життя, тож трохи різні шляхи.
Так склалося, бо так хтів Всесвіт... .
Життя - складна штука, але хіба не драйвова?! =) Є за що бути закоханим в цілий світ, в ціле життя!