Давно не писала в своєму затишному щоденничку...
...за що й хочу вибачитись перед вами, мої шановні виборці, прихильники і просто чесні громадяни нашої України. Мала неабияку купу справ. Адже передусім я (і як людина, і як жінка) є партійною. В особистому житті нічого особливого не трапилось, а в суспільно-політичному мене просто вивів з стану внутрішньої і зовнішньої рівноваги декого Левченка. Ця людина (як то кажуть, регіональна еліта - ліва, судячи з усього в наших лавах) дозволила собі говорити про мови. Краще б мовчала і не ганьбила світлої пам'яти Донецького Краю, який дав нам немало. Наприклад, нашого тому що лідера В.Ф. (пробачте мені цю фамільярність, але я не можу стриматись, коли мова заходить про цю Людину і моє серце наповнюється повагою і щирим трепетом)