>_
Сьогодні нарешті добила сесію на заочці. Останню. Алілуя!
З кожною сесією останнім часом моя нелюбов до фінансів стала активно розвиватись до ненависті. Мабудь, ще трохи, і я просто забила б на це все. Ні, я не можу сказати, що фінанси - це зовсім нецікаво. Є моменти, коли треба аналізувати, щось придумувати.
Але здебільшого це закони, правила, норми, стандартні процедури, схеми, бюрократія. Ненавижду таке. А особливо все підбурювало розуміння, що саме на моїх очах твориться ця система. Саме тут створюються нові бюрократи, раби системи, сіра маса офісного планктону. Можна сказати, звісно, що я упедержено відношусь до своїх одногрупників. Але ні. На жаль. Вже зараз видно, як вони засвоюють ази ануслізінгу. Як вони підлещуються до нашого директора. А він мурло. Жахливе мурло. І мене він бісить. А вони йому на подарунок скидаються. На День захисника вітчизни. Ага, він в руках нічого важчого за гамбургер і не тримав, не те що автомат.
Щось я все більше і більше стаю анархістом. І музику я стала слухати важчу. І погляд на світ змінився.
Бунтарство? Воно зазвичай у 15-річних підлітків починається. Чи може я відстала...
А може це просто втома?