ретроградствую...

May 15, 2014 22:39

В сучасний момент думати про великі реконструкторські прожекти майже не реально. Фінансова і економічна обстакановка навколо м'яко кажучи не сприяє...
Гарний час щоб пошукати  "реконструкцію в собі". Саме це і стало лейтмотивом першої половини 2014 року. Напрямків і тем що цікавлять багато можна їх структурувати до безкінечності.. Один з стратегічних - початок 20 ст. Саме початок 20 ст, а не УНР -  УНР одна з глав. Крім визвольних змагань вже чітко окреслюються контури групи по пішому ополченню Російської Імператорської армії і багато хто з колег висловлює інтерес до цивільної реконструкції цього періоду. Так склалось, що й по роботі багато працюю саме з темою 1896 -1920 рр. І помічаю що ця тема на мене починає впливати :)
Вивчаючи побут того часу зіткнувся з темою гоління.( кілька бритв  треба було атрибутувати).Загорівся темою спробувати клинкову бритву. Перерив багацько форумів і вони не змогли мене переконати, що користуватись БУшною цілком безпечно, тож питання стало за придбанням нової.  Ціни виявились не підйомними на даному етапі а інтерес залишився і плавно перейшов на так званні бритви Т-образні, або класичні "безпечні" станки.
Виявилось що на епоху вони більш ніж підходять.
 Комівояжер Кінг кемп Джілєт в 1895 році винайшов так званий "безпечний" станок.  Деякий час пішов на "шліфовку" винаходу та отримання патенту.


А ось так виглядали перші станки вживу:



В 1901 році Джилєт знайшов компаньона, створив компанію і почав серійне виробництво станків.
За 1903 рік - було продано 168 станків  та  51  лезо.   про те вже в 1904 році близько 90 000 станків та 128 000 лез.
Виглядали станки перших випусків цілком сучасно:







Думаю з того часу вони не змінились. По справжньому масовим "Безпечний станок"  став в Першу світову.  Американська армія замовила для себе лише в 1917 році 36 000 000 лез.   Після війни з'явилось багато наслідувань,  проте остаточно клинкова бритва уступиласвої позиції лише в 60х-70х роках 20 ст.
В наш час купити гарний станок, та щей такий щоб канав на ПСВ не так легко. Класика жанру - від фірми DOVO (Solingen) Ціни, що правда, покусуються.
Надивившись на це все вирішив спробувати. Купляти одразу фірму не ризикнув. Маю кілька старих і придбав один новий цільнометалевий станок. За два  місяці випробував кілька видів лез - зупинився поки на Big.
Шо я скажу - суцільне задоволення.  Буденна справа гоління перетворилась на цілий ритуал. Якість гоління в рази краща , а самопочуття після цього діла порівняти з чимось важко. Все ще сподіваюсь спробувати колись і клинкову бритву.

Тож всіх реконструкторів на УНр запрошую спробувати.

реконструкція, 1919, загон, маленькі радощі

Previous post Next post
Up